Заява Кримськотатарського Ресурсного Центру у зв'язку з трагічною загибеллю трирічного Муси Сулейманова
24 липня 2020 року в селі Строганівка Сімферопольського району окупованого Криму пропав трирічний кримський татарин Муса Сулейманов. Дитина гралася біля будинку разом зі своєю старшою сестрою і без нагляду дорослих залишилася на 10-15 хвилин, оскільки його маму покликала хвора свекруха.
26 липня 2020 року, через півтори доби активних пошуків, було знайдено тіло хлопчика у вигрібній ямі біля будинку. Справжні обставини загибелі Муси наразі невідомі.
Муса Сулейманов є сином політичного в'язня, фігуранта так званої «другої сімферопольської групи Хізб-ут Тахрір» Руслана Сулейманова, затриманого 27 березня 2019 року в ході масових обшуків у будинках кримських татар.
28 березня 2019 року рішенням «Київського районного суду» Сімферополя Сулейманов був заарештований за звинуваченням за статтею 205.5 Кримінального кодексу РФ «Організація діяльності терористичної організації і участь в діяльності такої організації», за що йому загрожує позбавлення волі строком до 20 років.
З арештом Руслана Сулейманова і його брата Ескендера Сулейманова вся тяжкість утримання сім'ї, що складалася з трьох малолітніх дітей - Мухаммеда (10 років), Асіє (6 років) і трирічного Муси, а також батьків - Зери Сулейманової (71 рік) та Сервера Сулейманова (73 роки ), лягла на 31-річну Ельзару, дружину Руслана.
Незважаючи на неодноразові клопотання адвокатів Руслана Сулейманова про зміну запобіжного заходу через наявність трьох неповнолітніх дітей і двох літніх людей з різними соматичними захворюваннями своїми злочинними рішеннями «судді» в Криму і російські судді залишали Руслана Сулейманова під арештом, не заперечуючи органам «прокуратури», ігноруючи очевидні фальсифікації і натяжки справи.
Це відбувалося як в силу політичного переслідування в цій справі кримськотатарських активістів, так і в рамках загальної каральної спрямованості «правосуддя» в Криму і в РФ.
Тому всі особи, причетні до очевидно неправомірного утримання Руслана Сулейманова в місцях несвободи і до тиску на його сім'ю - також безумовно причетні і до трагічної загибелі його сина, навіть якщо це дійсно була трагічна випадковість, а не спецоперація російських спецслужб із залякування кримськотатарського народу.
Кримськотатарський Ресурсний Центр, таким чином, за наявною у нас інформацією, вважає прямо причетними до загибелі Муси Сулейманова:
- «суддів» «Київського районного суду м.Сімферополя»: Можелянского Віктора Анатолійовича, Цикуренка Антона Сергійовича, Білоусова М.М;
- суддів Ленінського районного суду м. Ростов-на-Дону: Ткачова Ігоря Вікторовича, Барвіна Володимира Олександровича, Осипова Олександра Володимировича, Борохову Ольгу Дмитрівну;
- суддів Ростовського обласного суду: Соловйова Едуарда В'ячеславовича, Кузнєцова Володимира Петровича, Мікуліна Олександра Михайловича, Кірсанову Людмилу Володимирівну;
- суддю третього апеляційного суду загальної юрисдикції м Сочі: Силіну Ольгу Володимирівну;
- «прокурорів» «прокуратури Київського району м. Сімферополь» Сергія Корнєєва та інших (список буде доповнений);
- «слідчих» «управління ФСБ Росії по Криму» Махнева Сергія Володимировича, Малкова С.С. (список буде доповнений).
Саме ці особи, борючись зі свободою слова і переконань, з релігійними та політичними переконаннями на окупованій території, з правами корінного кримськотатарського народу в Криму, зробили все можливе, щоб Муса Сулейманов залишився без повноцінного батьківського піклування та уваги.
Своїми нелюдськими діяннями по організації політичного переслідування і расової дискримінації кримськотатарського народу ці посадові особи створили всі умови для загибелі невинної дитини.
Кримськотатарський Ресурсний Центр висловлює співчуття родичам усіх жертв окупації Криму, рішуче засуджує подібні незаконні і нелюдські дії російських силовиків, вимагає негайного звільнення Руслана Сулейманова і всіх політичних в'язнів, арештованих на території окупованого Криму.
Кримськотатарський Ресурсний Центр вказує на особливий цинізм і повну нелюдськість і аморальність російських силовиків, які намагаються перекласти провину в загибелі Муси Сулейманова з карателів в мантіях і мундирах на членів сім'ї Сулейманових, що залишилися на волі, і буде моніторити ці злочинні діяння окупантів і далі.
Кримськотатарський Ресурсний Центр вимагає організувати негайний допуск до розслідування загибелі Муси Сулейманова, зокрема до проведення досліджень та експертиз, незалежних експертів і представників ОБСЄ і Міжнародного Комітету Червоного Хреста, передати їм ці матеріали в разі неможливості прибуття їх до окупованого Криму;
Кримськотатарський Ресурсний Центр закликає міжнародну спільноту посилити тиск на Російську Федерацію з метою припинення політичних переслідувань в Криму, а також впровадити персональні санкції щодо осіб, причетних до порушення прав людини на території Криму, зокрема щодо всіх вищевказаних осіб, безумовно причетних до трагічної загибелі Муси Сулейманова.
Прес-служба Кримськотатарського Ресурсного Центру
Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за серпень 2021 (презентація)
Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за серпень 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 15 затримань, 29 арештів, 5 обшуків, 15 випадків допитів, опитувань і «бесід». Зафіксовано 30 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 10 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я.
Заява КРЦ у зв'язку з масовими обшуками і затриманнями кримських татар 3 та 4 вересня 2021 року в окупованому Криму
У п’ятницю, 03 вересня, російські силовики провели обшуки в будинку кримського татарина Ельдара Одаманова та кримськотатарського активіста Асана Ахтемова у м. Сімферополь. Уночі, у суботу, 04 вересня обшуки були проведені в будинку Азіза Ахтемова і Першого заступника Голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова у с. Первомайське Сімферопольського району та Шевкета Усеінова у м. Євпаторія.
«Кримська платформа»: крок вперед
У понеділок, 23 серпня, у Києві відбувся установчий саміт «Кримської платформи». У заході взяли участь 46 делегацій із різних країн світу та представники міжнародних організацій.
«Кримська платформа»: крок вперед (плакати)
У понеділок, 23 серпня 2021 року в Києві відбувся установчий саміт «Кримської платформи». У заході взяли участь 46 делегацій з різних країн світу і представники міжнародних організацій. Це значний крок вперед, проте не варто очікувати кардинальних змін відразу після проведення саміту. Це повинно бути початком системної спільної роботи.
Заява Кримськотатарського Ресурсного Центру у зв'язку з масовими обшуками і арештами кримськотатарських активістів 17 серпня 2021 року в окупованому Криму
У вівторок, 17 серпня, російські силовики провели обшуки у п’ятьох будинках кримських татар в Бахчисарайському, Сімферопольському, та Севастопольському районах Криму.
Заява КРЦ у зв'язку із «вироком» фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» від 10 червня 2019
16 серпня 2021 року у Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону пройшло заключне «судове засідання» у «справі Хізб ут-Тахрір». Ленуру Халілову, Руслану Месутову, Руслану Нагаєву, Ельдару Кантемірову оголосили «вирок».
Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за липень 2021 року (презентація)
Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за липень 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 9 арештів, 2 обшуки, 2 штрафи. Зафіксовано 30 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 16 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я.
Переклад Загальної декларації прав людини кримськотатарською мовою
Переклад декларації здійснювався за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні
Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за І півріччя 2021 року (презентація)
Кримськотатарський Ресурсний Центр представив аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за I півріччя 2021 року. За даними організації, за звітний період російські силовики провели 32 обшуки, 156 затримань/утримань і 41 допит, опитування і «бесіду». Загальна кількість арештів за перші шість місяців поточного року становить 96: 14 - нові арешти, 55 - продовження терміну утримання під вартою, вироки - 27. Зафіксовано 205 випадків порушення права на справедливий суд, 90 - на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я. Також зафіксовано 36 випадків етапування політв'язнів Криму. Штрафи виносили 28 разів. Велика частина порушень з боку окупантів припадає на представників корінного кримськотатарського народу. Така практика набула на півострові системний характер.
Крим: від зневоднення до повеней
Світлана Бойченко, доктор географічних наук, доцент Євген Хлобистов, доктор економічних наук, професор
Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за червень 2021 року (презентація)
Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за червень 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 2 затримання, 2 випадки допитів, опитувань і "бесід". Загальна кількість арештів в червні становить 24. Зафіксовано 28 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 7 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я.
Підвищення організаційної спроможності інститутів громадянського суспільства, які працюють в екологічній сфері
Підриманий: МФ Відродження
У Ялті ввели режим надзвичайної ситуації
У п'ятницю, 18 червня, в окупованому Криму, у Ялті ввели режим надзвичайної ситуації через велику кількість опадів. Про це повідомила "голова" адміністрації Ялти Яніна Павленко на своїй сторінці у Facebook.
Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за травень 2021 року (презентація)
Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за травень 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 4 обшуки, 2 затримання, 6 випадків допитів, опитувань і "бесід". Загальна кількість арештів в травні становить 3. Зафіксовано 29 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 7 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я.
Екологічна ситуація в Криму станом на 2020 рік
Експерти Кримськотатарського Ресурсного Центру представляють дослідження на тему: "Особливості змін клімату, екологічної ситуації та стан еколого-кліматичного моніторингу на території окупованого Криму за період 2015-2020 рр".
КРЦ започатковує кампанію "Ні геноциду!" до 77-х роковин геноциду кримськотатарського народу
Кримськотатарський Ресурсний Центр започатковує інформаційну кампанію "Ні геноциду!", присвячену 77 роковинам геноциду кримськотатарського народу. Закликаємо кожного небайдужого стати частиною цієї інформаційної кампанії.
"Динаміка залишається негативною" – експерти КРЦ про екологічну ситуацію в Криму
У понеділок, 31 травня, експерти Кримськотатарського Ресурсного Центру в онлайн-форматі представили дослідження на тему: "Особливості змін клімату, екологічної ситуації та стан еколого-кліматичного моніторингу на території окупованого Криму за період 2015-2020 рр". За словами спікерів, динаміка на півострові залишається негативною.
Екологічна ситуація в Криму станом на 2020 рік
Експерти Кримськотатарського Ресурсного Центру представляють дослідження на тему: "Особливості змін клімату, екологічної ситуації та стан еколого-кліматичного моніторингу на території окупованого Криму за період 2015-2020 рр".