Кримськотатарський Ресурсний Центр
+38 (067) 343 74 54   +38 (044) 489 61 25

Результати виборів до Європарламенту досить оптимістичні для України - #LIBERATECRIMEA

У понеділок, 3 червня, в Українському кризовому медіа-центрі активісти міжнародного руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарський народом #LIBERATECRIMEA представили результати кампанії «# Європарламент: кандидати, скажіть: чий Крим?». За їх словами, результати виборів досить оптимістичні для України, і до цього результату причетні і учасники кампанії «Європарламент. Кандидат, скажи: чий Крим? ». Крім того, активісти анонсувала нову кампанію - «Кандидат в народні депутати України, скажи: чий Крим?».

Учасниками на конференції виступили:

- Ескендер Барієв - активіст міжнародного руху за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарський народом #LIBERATECRIMEA, Голова правління кримськотатарського Ресурсного Центру;

- Сергій Пархоменко - активіст міжнародного руху за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарський народом #LIBERATECRIMEA, директор Центру зовнішньополітичних досліджень;

- Олег Кудрін - журналіст «Укрінформ» у країнах Балтії, активіст - Латвія (Skype-включення);

- Людмила Млош - активістка руху #LIBERATECRIMEA в Берліні - Німеччина (Skype-включення).

Спікери нагадали, що кампанія була спрямована на визначення позиції партій, кандидати яких балотуються в Європарламент, з питань деокупації Криму та захисту прав людини на півострові.

За їх словами, за результатами виборів до Європарламенту своє представництво збільшили проєвропейські сили - «зелені» і ліберальні партії.

«Саме ці партії виступають Найбільш послідовними союзниками України і деокупації Криму. Це, зокрема, «Нова Австрія», один з лідерів якої Клаудія Гамон, обрана до нового складу Європарламенту, відреагували на наш заклик напередодні виборів і висловилися за якнайшвидше звільнення Криму, бельгійські ліберали, серед яких відомий друг України Гі Верхофстадт і інші», - сказав Сергій Пархоменко.

«Позитивним є і те, що, наприклад, в Німеччині друге місце на виборах посіли НЕ соціал-демократи, які лояльніші до РФ, а саме «зелені», один з лідерів яких Ребекка Хармс послідовно підтримувала звільнення Криму», - зауважив Ескендер Барієв.

За словами активістів, навіть якщо християнським демократам з лібералами і зеленими НЕ вдасться самим сформувати більшість, то до «широкої коаліції» можуть приєднатися соціал-демократи, серед яких також превалюють проєвропейські настрої і готовність продовжувати санкції проти РФ за окупацію Криму та частину Донбасу.

Серед проєвропейський «лівих» буде також представлена і польська партія «Весна», від якої балотувалася українка за походженням, мешканка Луганська Оксана Литвиненко, яка підтримувала нашу державу в боротьбі з російським агресором (правда, сама Вона не пройшла).

«Також радує, що не так багато, як прогнозувалося,  «взяли» європейські ультраправі. Наприклад, Австрійська партія свободи, відома своєю проросійською позицією, буде представлена 3 депутатами, угорська «За кращу Угорщину» - одним, «Альтернатива для Німеччини», яка могла заняти 2-3 місце в ФРН, зайняла лише 4 місце. Польські шовіністи з «Конфедерація Корвін Браун лирою Націоналісти» (лідер партії Януш Корвін-Міккі є відкритим лобістом визнання Криму російським і відвідував окупований півострів) взагалі не взяли жодного мандату», - розповіли активісти #LIBERATECRIMEA і додали, що відносно успішними вибори для ультраправих були тільки у Франції та Італії.

Також вони зазначають, що від Латвії в Європарламен буде представлено 8 депутатів, 3 з яких можуть мати проросійські погляди, а 5 других готові підтримувати питання деокупації Криму і відновлення територіальної цілісності України.

Також про участь в кампанії «Європарламент. Кандидат, скажи: чий Крим?» розповіли активісти руху в країнах ЄС - Олег Кудрін і Людмила Млош.

В кінці заходу активісти руху анонсувала нову кампанію - «Кандидат в народні депутати України, скажи: чий Крим?».

Міжнародний рух за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарський народом #LIBERATECRIMEA буде моніторити наявність плану про деокупацію Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму, а також реалізації колективних прав кримськотатарський народ в Україні в програмах політичних партій України, який будуть сприймати участь у виборах.

«Вибори Парламенту - це одне з найбільш принципових політичних подій не тільки в Україні, а й за її межами. В цей процес будуть залучені політики, експерти, журналісти, представники бізнесу і звичайні громадяни. Для нас важливо, щоб в цьому процесі теми деокупації Криму, захист прав людини і реалізація колективних прав кримськотатарського народу були ключовими », - підкреслив Ескендер Барієв.

За його словами, за допомогою цієї кампанії активісти зможуть розкрити реальну позицію політичних сил до окупації Криму, ситуації з порушеннями прав людини і реалізації колективних прав кримських татар, як корінного народу Криму.

«Нас, активістів міжнародного руху #LIBERATECRIMEA, десятки тисяч в усьому світі! Ми є організованими потенційними виборцями! Ми боремося за звільнення Криму! Ми хочемо, щоб кожен громадянин України при голосуванні усвідомлено підтримав ту політичну партію, яка має чітку позицію щодо відновлення цілісності України!», - зазначив Голова правління КРЦ.

Він повідомив, що активісти будуть направляти 12 питань політичним партіям, які раніше надсилали кандидатам в Президенти України:

І. Деоккупація Криму:

1. Назвіть п'ять перших практичних кроків, які Ви зробите щодо кримського питання після обрання;

2. Ви будете ініціювати прийняття закону про колабораціонізм/прощення?

3. Чи будете Ви ініціювати прийняття закону про скасування вільної економічної зони «Крим»?

4. Чи буде продовжено дію договору з РФ про спільне користування Азовським морем в період вашої каденції?

ІІ. Захист прав людини в Криму:

1. Чи будете Ви ініціювати прийняття закону про політичних в'язнів?

2. Яку додаткову державну підтримку готова запропонувати вимушеним переселенцям ваша партія?

3. Чи будете Ви ініціювати ратифікацію Римського Статуту України?

4. Яким Ви бачите шлях протидії російським репресіям в Криму?

ІІІ. Реалізація колективних прав кримських татар як корінного народу України:

1. Чи будете ви ініціювати зміни в Х розділ Конституції України?

2. Чи будете ви підтримувати відновлення національно-територіальної автономії в Криму?

3. Чи будете ви ініціювати прийняття закону про корінні народи України?

4. Чи будете ви ініціювати відновлення історичних топонімів в Криму?

«Ті політичні сили, які не дадуть відповіді на поставлені питання будуть розглядатися як агенти Кремля», - підкреслив Барієв.

«Крим повинен бути представлений у вищому законодавчому органі України. Однак через окупацію немає можливості обрати 10 депутатів за мажоритарними округами. Також до теперішнього часу так і не прийнятий закон про корінні народи України, який міг би гарантувати представництво корінного народу України у Верховній Раді України. Тому, на наш погляд, важливим індикатором позиції політичної партії по відновленню цілісності України є наявність представників корінного кримськотатарського народу в прохідній частині партійних списків (хоча б в першій 20-ці) », - заявив Ескендер Барієв.

За його словами, активісти руху закликають політичні сили:

1. Включити до прохідної частини своїх партійних списків соціально активних представників корінного кримськотатарського народу;

2. У передвиборні програми включити план по деокупації Криму, план заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму, а також реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні;

3. Дати публічну відповідь на поставлені 12 питань.

«Для подальшої роботи по деокупації Криму, захисту прав людини і реалізації колективних прав корінного кримськотатарського народу необхідно буде створити міжфракційну депутатську групу #LIBERATECRIMEA, яка буде ініціювати тему Криму і об'єднувати депутатські фракції в прийнятті важливих законопроектів», - підкреслив Голова правління КРЦ.

«Результати моніторингу ми озвучимо 26 червня на міжнародному форумі, присвяченому Дню кримськотатарського прапора!» - підсумував активіст.

Нагадаємо, що в рамках виборів Президента України активісти руху #LIBERATECRIMEA провели кампанію «Кандидат, скажи: чий Крим?». В результаті моніторингу ними був сформований «сірий список», в який увійшли 14 кандидатів, в програмах яких не було згадок про Крим. Згодом ряд з них відреагували на заклик руху і озвучили свої позиції по Криму. За результатами було сформовано «чорний список», в який увійшли 9 кандидатів у президенти України. Активісти руху вручили їм «чорні мітки». Перед другим туром виборів активісти представили аналіз риторики Петра Порошенка і Володимира Зеленського по кримській темі.

#LIBERATECRIMEA - це міжнародний громадянський рух за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарським народом. Він спрямований на посилення голосу громадянського суспільства, який закликає до припинення незаконної окупації Криму, грубого порушення міжнародного права і першопричину незліченних порушень прав людини, скоєних в Криму з лютого 2014 року.

Прес-служба #LIBERATECRIMEA

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 2017 рік (англомовний буклет)

У буклеті представлений аналіз і динаміка порушень прав людини в окупованому Криму за 2017 рік.

1 лютого 2018

Експозиція про кримськотатарський народ "Кримські татари - корінний народ Криму"

Експозиція про історію кримськотатарського народу, розроблена Кримськотатарським Ресурсним Центром спільно з Естонським інститутом прав людини, Міністерством Інформаційної Політики України за підтримки Міністерства закордонних справ Естонії.

18 липня 2017

Буклет "Зниклі і загиблі люди за період окупації Криму" (коротко)

Коротка версія буклету "Зниклі і загиблі люди за період окупації Криму".

10 червня 2017

Буклет "Зниклі і загиблі люди за період окупації Криму"

Кримськотатарський Ресурсний Центр за підтримки Європейського фонду за демократію розробив буклет "Зниклі і загиблі люди за період окупації Криму". По кожній людині надається інформація про дату її народження, проживання, діяльність, дату і обставини зникнення або смерті.

9 червня 2017

«Корінні кримські татари»

Підтриманий: Міністерством закордонних справ Естонії, реалізований в партнерстві з Естонським інститутом прав людини

4 лютого 2017

Буклет "Політв'язні Криму" (2017-4) (англомовний)

У січні 2017 року Кримськотатарський Ресурсний Центр за підтримки Європейського фонду за демократію презентував оновлений буклет про політв'язнів Криму.

26 січня 2017

Буклет "Політв'язні Криму" (2016-3) - коротко

Влітку 2016 року російські окупаційні власті заарештували перших фігурантів "справи українських диверсантів". Кримськотатарський Ресурсний Центр актуалізував дані в своїй базі і презентував третю версію буклету про політв'язнів Криму (коротко).

30 вересня 2016

Буклет "Політв'язні Криму" (2016-3)

Влітку 2016 року російські окупаційні власті заарештували перших фігурантів "справи українських диверсантів". Кримськотатарський Ресурсний Центр актуалізував дані в своїй базі і презентував третю версію буклету про політв'язнів Криму.

20 вересня 2016

Буклет "Політв'язні Криму" (2016-2)

Після масових арештів кримських татар у квітні і травні 2016 року Кримськотатарський Ресурсний Центр оновив дані в буклеті "Політв'язні Криму", доповнивши його новими фігурантами "справи Хізб ут-Тахрір".

15 червня 2016

Буклет "Політв'язні Криму" (2016-1)

У квітні 2016 року Кримськотатарський Ресурсний Центр за підтримки Європейського фонду за демократію розробив і представив перший буклет про політв'язнів Криму. У ньому міститься інформація про фігурантів "справи 26 лютого", "кримської справи", так званої "справи Хізб ут-Тахрір", а також про окремі випадки арештів в окупованому Криму.

26 квітня 2016

«Кримськотатарський Ресурсний Центр»

Підтриманий: European Endowment for Democracy

15 березня 2016