Кримськотатарський Ресурсний Центр
+38 (067) 343 74 54   +38 (044) 489 61 25

Результати виборів до Європарламенту досить оптимістичні для України - #LIBERATECRIMEA

У понеділок, 3 червня, в Українському кризовому медіа-центрі активісти міжнародного руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарський народом #LIBERATECRIMEA представили результати кампанії «# Європарламент: кандидати, скажіть: чий Крим?». За їх словами, результати виборів досить оптимістичні для України, і до цього результату причетні і учасники кампанії «Європарламент. Кандидат, скажи: чий Крим? ». Крім того, активісти анонсувала нову кампанію - «Кандидат в народні депутати України, скажи: чий Крим?».

Учасниками на конференції виступили:

- Ескендер Барієв - активіст міжнародного руху за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарський народом #LIBERATECRIMEA, Голова правління кримськотатарського Ресурсного Центру;

- Сергій Пархоменко - активіст міжнародного руху за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарський народом #LIBERATECRIMEA, директор Центру зовнішньополітичних досліджень;

- Олег Кудрін - журналіст «Укрінформ» у країнах Балтії, активіст - Латвія (Skype-включення);

- Людмила Млош - активістка руху #LIBERATECRIMEA в Берліні - Німеччина (Skype-включення).

Спікери нагадали, що кампанія була спрямована на визначення позиції партій, кандидати яких балотуються в Європарламент, з питань деокупації Криму та захисту прав людини на півострові.

За їх словами, за результатами виборів до Європарламенту своє представництво збільшили проєвропейські сили - «зелені» і ліберальні партії.

«Саме ці партії виступають Найбільш послідовними союзниками України і деокупації Криму. Це, зокрема, «Нова Австрія», один з лідерів якої Клаудія Гамон, обрана до нового складу Європарламенту, відреагували на наш заклик напередодні виборів і висловилися за якнайшвидше звільнення Криму, бельгійські ліберали, серед яких відомий друг України Гі Верхофстадт і інші», - сказав Сергій Пархоменко.

«Позитивним є і те, що, наприклад, в Німеччині друге місце на виборах посіли НЕ соціал-демократи, які лояльніші до РФ, а саме «зелені», один з лідерів яких Ребекка Хармс послідовно підтримувала звільнення Криму», - зауважив Ескендер Барієв.

За словами активістів, навіть якщо християнським демократам з лібералами і зеленими НЕ вдасться самим сформувати більшість, то до «широкої коаліції» можуть приєднатися соціал-демократи, серед яких також превалюють проєвропейські настрої і готовність продовжувати санкції проти РФ за окупацію Криму та частину Донбасу.

Серед проєвропейський «лівих» буде також представлена і польська партія «Весна», від якої балотувалася українка за походженням, мешканка Луганська Оксана Литвиненко, яка підтримувала нашу державу в боротьбі з російським агресором (правда, сама Вона не пройшла).

«Також радує, що не так багато, як прогнозувалося,  «взяли» європейські ультраправі. Наприклад, Австрійська партія свободи, відома своєю проросійською позицією, буде представлена 3 депутатами, угорська «За кращу Угорщину» - одним, «Альтернатива для Німеччини», яка могла заняти 2-3 місце в ФРН, зайняла лише 4 місце. Польські шовіністи з «Конфедерація Корвін Браун лирою Націоналісти» (лідер партії Януш Корвін-Міккі є відкритим лобістом визнання Криму російським і відвідував окупований півострів) взагалі не взяли жодного мандату», - розповіли активісти #LIBERATECRIMEA і додали, що відносно успішними вибори для ультраправих були тільки у Франції та Італії.

Також вони зазначають, що від Латвії в Європарламен буде представлено 8 депутатів, 3 з яких можуть мати проросійські погляди, а 5 других готові підтримувати питання деокупації Криму і відновлення територіальної цілісності України.

Також про участь в кампанії «Європарламент. Кандидат, скажи: чий Крим?» розповіли активісти руху в країнах ЄС - Олег Кудрін і Людмила Млош.

В кінці заходу активісти руху анонсувала нову кампанію - «Кандидат в народні депутати України, скажи: чий Крим?».

Міжнародний рух за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарський народом #LIBERATECRIMEA буде моніторити наявність плану про деокупацію Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму, а також реалізації колективних прав кримськотатарський народ в Україні в програмах політичних партій України, який будуть сприймати участь у виборах.

«Вибори Парламенту - це одне з найбільш принципових політичних подій не тільки в Україні, а й за її межами. В цей процес будуть залучені політики, експерти, журналісти, представники бізнесу і звичайні громадяни. Для нас важливо, щоб в цьому процесі теми деокупації Криму, захист прав людини і реалізація колективних прав кримськотатарського народу були ключовими », - підкреслив Ескендер Барієв.

За його словами, за допомогою цієї кампанії активісти зможуть розкрити реальну позицію політичних сил до окупації Криму, ситуації з порушеннями прав людини і реалізації колективних прав кримських татар, як корінного народу Криму.

«Нас, активістів міжнародного руху #LIBERATECRIMEA, десятки тисяч в усьому світі! Ми є організованими потенційними виборцями! Ми боремося за звільнення Криму! Ми хочемо, щоб кожен громадянин України при голосуванні усвідомлено підтримав ту політичну партію, яка має чітку позицію щодо відновлення цілісності України!», - зазначив Голова правління КРЦ.

Він повідомив, що активісти будуть направляти 12 питань політичним партіям, які раніше надсилали кандидатам в Президенти України:

І. Деоккупація Криму:

1. Назвіть п'ять перших практичних кроків, які Ви зробите щодо кримського питання після обрання;

2. Ви будете ініціювати прийняття закону про колабораціонізм/прощення?

3. Чи будете Ви ініціювати прийняття закону про скасування вільної економічної зони «Крим»?

4. Чи буде продовжено дію договору з РФ про спільне користування Азовським морем в період вашої каденції?

ІІ. Захист прав людини в Криму:

1. Чи будете Ви ініціювати прийняття закону про політичних в'язнів?

2. Яку додаткову державну підтримку готова запропонувати вимушеним переселенцям ваша партія?

3. Чи будете Ви ініціювати ратифікацію Римського Статуту України?

4. Яким Ви бачите шлях протидії російським репресіям в Криму?

ІІІ. Реалізація колективних прав кримських татар як корінного народу України:

1. Чи будете ви ініціювати зміни в Х розділ Конституції України?

2. Чи будете ви підтримувати відновлення національно-територіальної автономії в Криму?

3. Чи будете ви ініціювати прийняття закону про корінні народи України?

4. Чи будете ви ініціювати відновлення історичних топонімів в Криму?

«Ті політичні сили, які не дадуть відповіді на поставлені питання будуть розглядатися як агенти Кремля», - підкреслив Барієв.

«Крим повинен бути представлений у вищому законодавчому органі України. Однак через окупацію немає можливості обрати 10 депутатів за мажоритарними округами. Також до теперішнього часу так і не прийнятий закон про корінні народи України, який міг би гарантувати представництво корінного народу України у Верховній Раді України. Тому, на наш погляд, важливим індикатором позиції політичної партії по відновленню цілісності України є наявність представників корінного кримськотатарського народу в прохідній частині партійних списків (хоча б в першій 20-ці) », - заявив Ескендер Барієв.

За його словами, активісти руху закликають політичні сили:

1. Включити до прохідної частини своїх партійних списків соціально активних представників корінного кримськотатарського народу;

2. У передвиборні програми включити план по деокупації Криму, план заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму, а також реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні;

3. Дати публічну відповідь на поставлені 12 питань.

«Для подальшої роботи по деокупації Криму, захисту прав людини і реалізації колективних прав корінного кримськотатарського народу необхідно буде створити міжфракційну депутатську групу #LIBERATECRIMEA, яка буде ініціювати тему Криму і об'єднувати депутатські фракції в прийнятті важливих законопроектів», - підкреслив Голова правління КРЦ.

«Результати моніторингу ми озвучимо 26 червня на міжнародному форумі, присвяченому Дню кримськотатарського прапора!» - підсумував активіст.

Нагадаємо, що в рамках виборів Президента України активісти руху #LIBERATECRIMEA провели кампанію «Кандидат, скажи: чий Крим?». В результаті моніторингу ними був сформований «сірий список», в який увійшли 14 кандидатів, в програмах яких не було згадок про Крим. Згодом ряд з них відреагували на заклик руху і озвучили свої позиції по Криму. За результатами було сформовано «чорний список», в який увійшли 9 кандидатів у президенти України. Активісти руху вручили їм «чорні мітки». Перед другим туром виборів активісти представили аналіз риторики Петра Порошенка і Володимира Зеленського по кримській темі.

#LIBERATECRIMEA - це міжнародний громадянський рух за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарським народом. Він спрямований на посилення голосу громадянського суспільства, який закликає до припинення незаконної окупації Криму, грубого порушення міжнародного права і першопричину незліченних порушень прав людини, скоєних в Криму з лютого 2014 року.

Прес-служба #LIBERATECRIMEA

КРЦ внес пропозиції до Національної стратегії у сфері прав людини за напрямом "Забезпечення прав корінних народів і національних меншин"

У понеділок, 15 червня, Голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв та менеджерка КРЦ Людмила Коротких взяли участь у засіданні (у форматі відеоконференції) тематичної групи з опрацювання проєкту Указу Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 25 серпня 2015 року № 501/2015 "Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини". Представники КРЦ внесли низку пропозицій за напрямом "Забезпечення прав корінних народів і національних меншин".

16 червня 2020

Окупанти ліквідували два природних заповідника в Криму

У середу, 13 травня, під час засідання Ради міністрів окупованого Криму "голова" Міністерства екології та природних ресурсів півострова Геннадій Нараєв заявив, що проводиться ліквідація Опукського і Казантипського заповідників.

13 травня 2020

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за I квартал 2020 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за I квартал 2020 року. За даними організації, за звітний період російські силовики провели 15 обшуків, 25 затримань і 28 допитів, опитувань і "бесід". Загальна кількість арештів за перші три місяці поточного року становить 97: 13 - нові арешти, 84 - продовження терміну утримання під вартою. Зафіксовано 127 випадків порушення права на справедливий суд, 48 - на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я. Також зафіксовано 15 випадків етапування політв'язнів Криму. У звіті КРЦ також міститься інформація про порушення релігійних прав, екологічних норм на півострові, про неналежні умови утримання в СІЗО і в'язницях, про порушення прав політв'язнів і незаконні військові навчання в окупованому Криму.

8 травня 2020

КРЦ в числі 16 організацій, які звернулися до італійського прем'єра щодо російської військової присутності в Італії

Кримськотатарський Ресурсний Центр спільно з Фондом «Відкритий діалог» (ODF), Італійською федерацією з прав людини (FIDU) і іншими 13 правозахисними організаціями підписав лист до прем'єр-міністра Італії Джузеппе Конте. Звернення пов'язане з російською військовою присутністю на італійській території в рамках допомоги Москви Італії під час спалаху COVID-19.

22 квітня 2020

Прокуратура АРК розпочала кримінальне провадження через забруднення моря в окупованому Криму

Прокуратура АР Крим розпочала кримінальне провадження проти держави-окупанта через забруднення моря в анексованому Криму. Про це повідомляє прес-служба відомства.

9 квітня 2020

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за березень 2020 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за березень 2020 року. За даними організації, за звітний період російські силовики провели 12 обшуків у будинках кримських татар, 10 затримань і 13 допитів, опитувань і "бесід". Загальна кількість арештів в березні становить 48, з них 43 - по відношенню до представників корінного кримськотатарського народу. Зафіксовано 56 випадків порушення права на справедливий суд, 50 з яких - щодо кримських татар. Відомо про 21 випадок порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я, 18 з яких - щодо кримських татар. Також зафіксовано 5 випадків етапування політв'язнів Криму. Крім того, у звіті міститься інформація про порушення релігійних прав, екологічних норм на півострові, про неналежні умови утримання в СІЗО і в'язницях, про порушення прав політв'язнів і незаконні військові навчання в окупованому Криму.

6 квітня 2020

В окупованому Криму вирубали 4 гектари червонокнижного ялівцю

У селі Тернівка під Севастополем із застосуванням техніки незаконно вирубали 4 гектари червонокнижних видів ялівцю. Про це повідомляє прес-служба "уряду" Севастополя.

31 березня 2020

Виставка-експозиція "Заручники окупації"

Виставка-експозиція "Заручники окупації" розповідає про долю 20-ти кримськотатарських сімей після анексії півострова. Проект реалізований Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

29 березня 2020

Альбом "Заручники окупації"

Альбом "Заручники окупації" розповідає про долю 20-ти кримськотатарських сімей після анексії півострова. Проект реалізований Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

29 березня 2020

В окупованому Криму вирубали понад 1,5 тисячі дерев

В окупованому Криму, під Сімферополем одне з підприємств міста незаконно вирубало 1650 дерев, чим заподіяло збитків державі в розмірі понад 150 тисяч рублів. "Прокуратура" анексованого півострова порушила кримінальну справу за фактом незаконної вирубки лісових насаджень, вчиненою в особливо великому розмірі. Про це повідомляє прес-служба відомства.

27 березня 2020

У Києві відбувся другий благодійний музичний фестиваль "Songs for Freedom" на підтримку дітей політв'язнів Криму

У четвер, 27 лютого, в київському концерт-холі "Monte Ray" відбувся другий щорічний музичний фестиваль "Songs for Freedom" на підтримку дітей політв'язнів Криму. На заході виступили молоді українські артисти і виконали авторські пісні та кавери на популярні композиції про Свободу. Всі виручені гроші із заходу організатори в особі Ліберально-демократичної ліги України і Кримськотатарського Ресурсного Центру передадуть дітям політв'язнів Криму.

1 березня 2020

«Заручники окупації»

Підтриманий: Посольством США в Україні

25 лютого 2020

Кримськотатарський текст Загальної декларації прав людини

У цьому році ми стали учасниками історичної події, тому що вперше не тільки в історії кримськотатарського народу, а й світової історії текст основного правового документа переведений на кримськотатарську мову. Загальна декларація прав людини кримськотатарською мовою вперше розміщена на офіційних ресурсах ООН.

10 грудня 2019

КРЦ направив лист РФ, в якому нагадав про природні права корінного кримськотатарського народу

КРЦ направив лист МЗС РФ і Федеральному агентству по рибальству РФ, в якому нагадав, що Меджліс у своїй заяві від 17 листопада підтверджує природні права корінного кримськотатарського народу на окупованому півострові. А також підкреслив, що всі угоди, рішення або дії, пов'язані з територією Криму, прилеглими акваторіями Чорного та Азовського морів, Керченською протокою і затокою Сиваш, укладені без участі кримськотатарського народу, є неправомірними.

27 листопада 2019