Кримськотатарський Ресурсний Центр
+38 (067) 343 74 54   +38 (044) 489 61 25

Крим та президентські вибори: результати кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?»

У п'ятницю, 29 березня, в Українському кризовому медіа-центрі активісти міжнародного руху за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA розказали про результати кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?» і представили аналіз передвиборчих програм та риторики кандидатів у президенти України по темі деокупації Криму, захисту прав людини в окупованому Криму та реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні.

27 грудня 2018 року напередодні старту виборчої кампанії виборів Президента України активісти міжнародного руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA представили кампанію «Кандидате, скажи: чий Крим?». Вона спрямована на моніторинг програм кандидатів у Президенти України на предмет наявності плану деокупації Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму, а також реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні.

12 лютого на конференції активісти руху, провівши I-й етап моніторингу, заявили, що в програмах більшості кандидатів в Президенти України немає чіткого плану деокупації Криму, а згадки про повернення півострова носять неконкретизований характер.

В програмах таких кандидатів, як Володимир Зеленський, Юрій Дерев’янко, Андрій Новак, Сергій Кривонос (знявся), чітких тез саме про Крим немає, але є певні натяки на повернення окупованих територій.

У більшості програм позиція того чи іншого кандидата є чіткою, але конкретного плану деокупації Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму та реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні немає. До таких відносяться програми таких кандидатів, як Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Анатолій Гриценко, Роман Насіров, Ігор Шевченко, Руслан Кошулинський, Сергій Тарута, Роман Безсмертний, Ілля Кива, Олександр Шевченко, Юрій Тимошенко, Віталій Скоцик, Руслан Ригованов, Інна Богословська, Василь Журавльов, Дмитро Гнап (знявся). В них зустрічаються тези на кшталт «Крим — це територія України», «Крим буде українським», містяться заклики про повернення всіх окупованих територій, але механізми не описуються, немає конкретики.

В програмах низки кандидатів є тези, що стосуються повернення Криму, але вони, переважно, загальні, розгорнутих мало. До таких відносяться програми Валентина Наливайченка, Аркадія Корнацького, Юлії Тимошенко, Миколи Габера, Віктора Кривенка, Петра Порошенка, Юлії Литвиненко, Олександра Ващенка, Ігоря Смешка, Сергія Носенка. Питання захисту колективних прав кримськотатарського народу зустрічається лише в програмі Віктора Кривенка.

У деяких – про Крим взагалі нічого не було сказано, а саме у Юрія Бойка, Віталія Купрія, Євгена Мураєва (знявся), Андрія Садового (знявся), Сергія Капліна, Олександра Вілкула, Дмитра Добродомова (знявся), Олега Ляшка, Олександра Данилюка, Віктора Бондара, Володимира Петрова, Олександра Мороза, Юрія Кармазіна, Олександра Соловйова. Активісти внесли цих кандидатів до «сірого списку» та надіслали їм листи за підписами представників руху з вимогою дати публічну відповідь щодо позиції по Криму. На заклик руху відповідь надали 6 кандидатів – Дмитро Добродомов (знявся), Олександр Данилюк, Юрій Кармазін, Володимир Петров, Віталій Купрій, Андрій Садовий (знявся). Ще троє висловили свою позицію в ЗМІ.

Позиція таких кандидатів, як Юрій Кармазін, Олександр Вілкул, Юрій Бойко, Євгеній Мураєв (знявся) містить ознаки ретрансляції бажання держави-агресора відновити постачання води, електроенергії, продукції в окупований Крим.

Активісти надіслали їм листа з проханням пояснити публічну позицію щодо підтримки ідеї відновлення водопостачання з окупованим Кримом, припинення енергетичної блокади, поновлення товарообігу тощо. Зокрема, активісти руху просили до 15 березня включно пояснити, з ким українська сторона має укладати угоди про відновлення постачання води, електроенергії і т.д.: з окупаційною адміністрацією або приватними установами, зареєстрованими на окупованому півострові, чи з іншими інституціями? Але відповіді ні від одного із них не отримали.

Відповідно 8 кандидатів у президенти – Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Олександр Соловйов, Олександр Мороз, Юрій Кармазін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Віктор Бондар – були занесені до «чорного списку». Активісти роздали їм «чорні мітки», завітавши до їх штаб-квартир та на прямі ефіри дебатів.

За словами активіста руху Ескендера Барієва, метою «чорних міток» є донесення інформації до виборця про те, що саме ці кандидати або некомпетентні, або навмисне не хочуть вирішувати одну з проблем, яка знаходиться в компетенції президента – деоккупація півострова.

4 березня активісти представили результати II етапу моніторингу в рамках кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?». За словами представників руху Ескендера Барієва та Сергія Пархоменка, в риториці більшості кандидатів питання деокупації Криму фігурує побіжно. Активісти зазначили, що це питання не входить в топ-5 тем, на які говорять кандидати.

На момент проведення конференції вони не знайшли заяв за зазначеними ними питаннями у 18 кандидатів у президенти України – Геннадія Балашова, Ольги Богомолець, Ігоря Шевченка, Олександра Шевченка, Сергія Капліна, Іллі Киви, Аркадія Корнацького, Олега Ляшка, Олександра Мороза, Володимира Зеленського, Юрія Дерев’янка, Миколи Габера, Віктора Бондара, Юрія Тимошенка, Дмитра Гнапа, Олександра Ващенка, Василя Журавльова та Олександра Соловйова.

Представники міжнародного руху #LIBERATECRIMEA заявляли, що з головних претендентів на вихід у 2-й тур найчастіше про деокупацію Криму згадують лише Петро Порошенко та Юлія Тимошенко. Серед кандидатів, що мають нижчі рейтинги – Валентин Наливайченко та Роман Безсмертний. З чотирьох кандидатів, які в програмах мають натяк на деокупацію Криму, цю тему піднімали лише Сергій Кривонос (знявся) та Андрій Новак.

Провівши додатковий моніторинг риторики ТОП-кандидатів (за різними рейтингами), активісти виділили наступні меседжі кандидатів:

- Діючий президент України Петро Порошенко заявляв, що його «першим пріоритетом, одразу після виборів, буде питання Криму». Також він неодноразово реагував на репресії в окупованому Криму, зокрема, заявляв, що «всі обшуки і залякування – це слабкість окупантів. А кримські татари – сильний, гордий і незламний народ». Питання захисту колективних прав кримськотатарського народу відображається у заяві Рефата Чубарова про готовність Порошенка пропонувати зміни в Конституції щодо статусу Криму, виходячи з права кримськотатарського народу на самовизначення у складі України. Сам Президент у виборчий період з цього питання публічно не висловлювався.

Володимир Зеленський коротко висловився з теми Криму, заявивши в ефірі «Радіо Свобода» «Крим – це Україна. Був, є та буде».

Юлія Тимошенко заявляла, що «справжній мир – це не лише припинення воєнних дій, звільнення та відродження окупованих російським агресором районів Донбасу та Криму, це повернення вимушених переселенців, надійні гарантії безпеки України, якими є сильна армія та приєднання до системи колективної оборони НАТО». За її словами, її командою підготовлено проект Закону України «Про перехідний період», згідно з яким планується протягом такого періоду визначитися зі статусом Автономної республіки Крим і міста Севастополя, а також врегулювати питання прав кримськотатарського народу. Вона зазначила, що «перехідний період передбачає врегулювання питань інтеграції деокупованих територій і громадян України, що на них мешкають, до політичної, безпекової, правової, фінансово-економічної, соціальної і гуманітарної системи України, а також повне відновлення роботи органів державної влади України».

Анатолій Гриценко заявляв, що «повернути Крим буде складно. І поки Путін при владі – зробити це навряд чи вдасться. Але ми його повернемо. І абсолютно точно не здамо ні під тиском, ні в обмін на будь-які преференції». Він також висловлював підтримку ідеї національної автономії для кримських татар як корінного народу в рамках української держави. Про план захисту прав людини безпосередньо в окупованому Криму не висловлювався, але натякнув, що ситуацію принаймні моніторить.

Юрій Бойко висловив свою позицію з вищезазначених питань, заявивши в ефірі 112 каналу, що «Крим відокремили шляхом перекриття води, електроенергії і т.д.». Також він казав, що «Україна вже зробила все, щоб «відрізати» від себе Крим».

! На сьогоднішній день найбільше про Крим говорять Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Роман Безсмертний, Анатолій Гриценко, Валентин Наливайченко, Ігор Смешко та Віктор Кривенко.

Про Крим говорять, але менше за попередню групу кандидатів: Володимир Зеленський, Генадій Балашов, Руслан Ригованов, Інна Богословська, Андрій Новак, Юрій Дерев'янко, Руслан Кошулинський, Олександр Шевченко, Віталій Купрій, Роман Насіров, Віталій Скоцик, Ілля Кива, Аркадій Корнацький, Олександр Данилюк та Сергій Тарута.

Кандидати, в риториці яких практично немає теми Криму: Олександр Ващенко, Василь Журавльов, Юлія Литвиненко, Володимир Петров, Юрій Тимошенко, Сергій Носенко, Микола Габер, Ігор Шевченко, Ольга Богомолець.

! Кандидати, які отримали від руху «чорну мітку»: Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Олександр Соловйов, Олександр Мороз, Юрій Кармазін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Віктор Бондар.

Активісти міжнародного руху #LIBERATECRIMEA анонсували, що 19 квітня мають намір провести підсумковий захід за результатами президентських перегонів.

#LIBERATECRIMEA – це міжнародний громадянський рух за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарським народом. Він спрямований на посилення голосу громадянського суспільства, який закликає до припинення незаконної окупації Криму, грубого порушення міжнародного права і першопричину незліченних порушень прав людини, скоєних в Криму з лютого 2014 року.

В Ялті вирубують дерева для прокладки газопроводу

В окупованому Криму, біля Ялтинського гірничо-лісового заповідника вирубують дерева для прокладки газопроводу. Як стверджують в установі "Заповідний Крим", дерева зносять за межами заповідника. Про це повідомляє прес-служба відомства.

5 січня 2021

Окупанти перестали качати воду з Інкерманського озера

Окупанти вимушено припинили качати воду з озера в Інкерманському кар'єрі, оскільки там не залишилося ніяких запасів. Водозабірні споруди на березі озера вже демонтували і вивезли.

5 січня 2021

В окупованому Криму продовжують пересихати річки

Синоптики окупованого Криму відзначили, що через тривалий недобір опадів в грудні 2020 року, більшість селевих річок Алушти, Судака і Феодосії продовжують пересихати. Про це повідомляє так званий "Гідрометцентр" анексованого півострова.

4 січня 2021

П'ять водосховищ півострова близькі до позначки "мертвий обсяг"

Окупанти опублікували статистичні дані про наповнення водосховищ півострова, згідно з якими мінімум п'ять водосховищ близькі до позначки "мертвий обсяг". Про це повідомляє "Міністерство житлово-комунального господарства" Криму.

15 грудня 2020

В Україні запрацювала група з питань визначення шкоди довкіллю в Криму

В Україні відбулося перше засідання робочої групи з питань нарахування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення природоохоронного законодавства в окупованому Криму. Про це повідомляє прес-служба Міністерства захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України.

15 грудня 2020

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за листопад 2020 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за листопад 2020 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано близько 200 затримань і 4 випадки допитів, опитувань і "бесід". Загальна кількість арештів в листопаді становить 10, всі - по відношенню до представників корінного кримськотатарського народу. Зафіксіровано19 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 3 випадки порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я. Також зафіксовано 3 випадки етапування політв'язнів Криму.

10 грудня 2020

Виставка плакатів #LIBERATECRIMEA про опір російській агресії

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє виставку плакатів міжнародного руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA, присвячених російській агресії в Україні.

8 грудня 2020

Окупанти зафіксували забруднення атмосферного повітря в Армянську і Красноперекопську

В Армянську і Красноперекопську окупованого Криму зафіксували забруднення атмосферного повітря за п'ятьма показниками. Про це повідомляє так званий "Гідрометцентр" анексованого півострова.

7 грудня 2020

У річках окупованого Криму виявили шкідливі речовини

У трьох річках окупованого Криму виявили шкідливі речовини. У р. Салгір, Малий Салгір і Дерекойка була виявлена ​​перевищена концентрація азоту нітритного та органічних речовин. Про це повідомляє так званий "Гідрометцентр" анексованого півострова.

7 грудня 2020

Окупанти порушили правила під час розчищення русла річки Салгир

Окупанти порушили правила під час розчищення русла річки Салгир, чим заподіяли збитків водним ресурсам в розмірі понад 460 тис. рублів. Прокуратура окупованого Криму порушила кримінальну справу. Про це повідомляє прес-служба відомства.

4 грудня 2020

Результати еколого-кліматичного моніторингу на території окупованого Криму

До вашої уваги дослідження членів Експертної ради з охорони довкілля та сталого розвитку Криму Кримськотатарського Ресурсного Центру, у якому проаналізовано стан мережі гідрометеорологічних спостережень на півострові Крим та доступність до інформації до даних спостережень, а саме: проаналізована діяльність на території Криму метеорологічних станцій; встановлена інформація щодо співпраці з міжнародними гідрометеорологічними організаціями, щодо передачі даних спостережень у світову мережу; за космічними знімками досліджено зміни, що відбуваються в різних екосистемах та в атмосфері (дистанційний супутниковий моніторинг навколишнього середовища).

30 листопада 2020

КРЦ надав інформацію спецдоповідачу ООН про вплив нераціональної політики РФ на водний баланс Криму

Кримськотатарський Ресурсний Центр підготував і направив Спеціальному доповідачу з питань прав людини та навколишнього середовища ООН д-р Девіду Бойду звіт на тему "Вплив нераціональної політики окупаційної влади Російської Федерації на водний баланс Криму".

25 листопада 2020

Крим та вода. Хибні намагання…

С.Г. Бойченко, д.г.н., Т. Кучма, к.т.н., Є.В. Хлобистов, д.е.н.

25 листопада 2020

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 9 місяців 2020 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 9 місяців 2020 року. Згідно з даними моніторингу, за звітний період на півострові зафіксовано 40 обшуків, 68 випадків затримань, 70 - допитів, опитувань і «бесід», 195 - арештів: 48 - нові арешти та вироки, 147 - продовження строків тримання під вартою політв'язням Криму. Крім того, відомо про 332 випадки порушень права на справедливий суд, 112 - на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я і 33 випадки етапування політв'язнів Криму. Також у звіті КРЦ міститься інформація про системні випадки вандалізму, порушення релігійних прав, руйнування екосистеми на півострові, про неналежні умови утримання в СІЗО і в'язницях, про порушення прав політв'язнів і незаконні військові навчання в окупованому Криму.

24 листопада 2020

На адмінкордоні з окупованим Кримом виявили забруднення повітря

Поблизу адмінкордону з окупованим Кримом, в Чаплинському та Каланчацькому районах, були проведені моніторингові дослідження повітря навколишнього середовища. Згідно з результатами було виявлено перевищення як максимально разових, так і середньодобових гранично допустимих концентрацій низки речовин. Про це повідомляє Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.

11 листопада 2020

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за жовтень 2020 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за жовтень 2020 року. За даними організації, за звітний період російські силовики провели 11 обшуків, 8 затримань і 8 допитів, опитувань і "бесід". Загальна кількість арештів в жовтні становить 15, з яких 8 - по відношенню до представників корінного кримськотатарського народу. Зафіксовано 24 випадки порушення права на справедливий суд, 16 з яких - щодо кримських татар. Відомо про 12 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я. Також зафіксовано 9 випадків етапування політв'язнів Криму.

10 листопада 2020

Мілітаризація Криму Росією небезпечна для природних систем регіону - Барієв

Голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв в інтерв'ю "Крим.Реалії" заявив, що виклики мілітаризації Криму Росією небезпечні, як для корінних народів Криму, так і для різних природних систем регіону. Барієв зазначив, що КРЦ продовжує приділяти велику увагу цій проблемі.

9 листопада 2020

Біля берегів окупованого Криму зафіксували забруднення моря нафтопродуктами

У районах Ялтинської затоки і Керченської протоки окупованого Криму зафіксували забруднення моря. Біля берегів півострова виявили перевищення ГДК по нафтопродуктах і хлорорганічних пестицидів. Про це повідомляє так званий "Гідрометцентр" анексованого півострова.

9 листопада 2020