Кримськотатарський Ресурсний Центр
+38 (067) 343 74 54   +38 (044) 489 61 25

Крим та президентські вибори: результати кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?»

У п'ятницю, 29 березня, в Українському кризовому медіа-центрі активісти міжнародного руху за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA розказали про результати кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?» і представили аналіз передвиборчих програм та риторики кандидатів у президенти України по темі деокупації Криму, захисту прав людини в окупованому Криму та реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні.

27 грудня 2018 року напередодні старту виборчої кампанії виборів Президента України активісти міжнародного руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA представили кампанію «Кандидате, скажи: чий Крим?». Вона спрямована на моніторинг програм кандидатів у Президенти України на предмет наявності плану деокупації Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму, а також реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні.

12 лютого на конференції активісти руху, провівши I-й етап моніторингу, заявили, що в програмах більшості кандидатів в Президенти України немає чіткого плану деокупації Криму, а згадки про повернення півострова носять неконкретизований характер.

В програмах таких кандидатів, як Володимир Зеленський, Юрій Дерев’янко, Андрій Новак, Сергій Кривонос (знявся), чітких тез саме про Крим немає, але є певні натяки на повернення окупованих територій.

У більшості програм позиція того чи іншого кандидата є чіткою, але конкретного плану деокупації Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму та реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні немає. До таких відносяться програми таких кандидатів, як Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Анатолій Гриценко, Роман Насіров, Ігор Шевченко, Руслан Кошулинський, Сергій Тарута, Роман Безсмертний, Ілля Кива, Олександр Шевченко, Юрій Тимошенко, Віталій Скоцик, Руслан Ригованов, Інна Богословська, Василь Журавльов, Дмитро Гнап (знявся). В них зустрічаються тези на кшталт «Крим — це територія України», «Крим буде українським», містяться заклики про повернення всіх окупованих територій, але механізми не описуються, немає конкретики.

В програмах низки кандидатів є тези, що стосуються повернення Криму, але вони, переважно, загальні, розгорнутих мало. До таких відносяться програми Валентина Наливайченка, Аркадія Корнацького, Юлії Тимошенко, Миколи Габера, Віктора Кривенка, Петра Порошенка, Юлії Литвиненко, Олександра Ващенка, Ігоря Смешка, Сергія Носенка. Питання захисту колективних прав кримськотатарського народу зустрічається лише в програмі Віктора Кривенка.

У деяких – про Крим взагалі нічого не було сказано, а саме у Юрія Бойка, Віталія Купрія, Євгена Мураєва (знявся), Андрія Садового (знявся), Сергія Капліна, Олександра Вілкула, Дмитра Добродомова (знявся), Олега Ляшка, Олександра Данилюка, Віктора Бондара, Володимира Петрова, Олександра Мороза, Юрія Кармазіна, Олександра Соловйова. Активісти внесли цих кандидатів до «сірого списку» та надіслали їм листи за підписами представників руху з вимогою дати публічну відповідь щодо позиції по Криму. На заклик руху відповідь надали 6 кандидатів – Дмитро Добродомов (знявся), Олександр Данилюк, Юрій Кармазін, Володимир Петров, Віталій Купрій, Андрій Садовий (знявся). Ще троє висловили свою позицію в ЗМІ.

Позиція таких кандидатів, як Юрій Кармазін, Олександр Вілкул, Юрій Бойко, Євгеній Мураєв (знявся) містить ознаки ретрансляції бажання держави-агресора відновити постачання води, електроенергії, продукції в окупований Крим.

Активісти надіслали їм листа з проханням пояснити публічну позицію щодо підтримки ідеї відновлення водопостачання з окупованим Кримом, припинення енергетичної блокади, поновлення товарообігу тощо. Зокрема, активісти руху просили до 15 березня включно пояснити, з ким українська сторона має укладати угоди про відновлення постачання води, електроенергії і т.д.: з окупаційною адміністрацією або приватними установами, зареєстрованими на окупованому півострові, чи з іншими інституціями? Але відповіді ні від одного із них не отримали.

Відповідно 8 кандидатів у президенти – Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Олександр Соловйов, Олександр Мороз, Юрій Кармазін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Віктор Бондар – були занесені до «чорного списку». Активісти роздали їм «чорні мітки», завітавши до їх штаб-квартир та на прямі ефіри дебатів.

За словами активіста руху Ескендера Барієва, метою «чорних міток» є донесення інформації до виборця про те, що саме ці кандидати або некомпетентні, або навмисне не хочуть вирішувати одну з проблем, яка знаходиться в компетенції президента – деоккупація півострова.

4 березня активісти представили результати II етапу моніторингу в рамках кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?». За словами представників руху Ескендера Барієва та Сергія Пархоменка, в риториці більшості кандидатів питання деокупації Криму фігурує побіжно. Активісти зазначили, що це питання не входить в топ-5 тем, на які говорять кандидати.

На момент проведення конференції вони не знайшли заяв за зазначеними ними питаннями у 18 кандидатів у президенти України – Геннадія Балашова, Ольги Богомолець, Ігоря Шевченка, Олександра Шевченка, Сергія Капліна, Іллі Киви, Аркадія Корнацького, Олега Ляшка, Олександра Мороза, Володимира Зеленського, Юрія Дерев’янка, Миколи Габера, Віктора Бондара, Юрія Тимошенка, Дмитра Гнапа, Олександра Ващенка, Василя Журавльова та Олександра Соловйова.

Представники міжнародного руху #LIBERATECRIMEA заявляли, що з головних претендентів на вихід у 2-й тур найчастіше про деокупацію Криму згадують лише Петро Порошенко та Юлія Тимошенко. Серед кандидатів, що мають нижчі рейтинги – Валентин Наливайченко та Роман Безсмертний. З чотирьох кандидатів, які в програмах мають натяк на деокупацію Криму, цю тему піднімали лише Сергій Кривонос (знявся) та Андрій Новак.

Провівши додатковий моніторинг риторики ТОП-кандидатів (за різними рейтингами), активісти виділили наступні меседжі кандидатів:

- Діючий президент України Петро Порошенко заявляв, що його «першим пріоритетом, одразу після виборів, буде питання Криму». Також він неодноразово реагував на репресії в окупованому Криму, зокрема, заявляв, що «всі обшуки і залякування – це слабкість окупантів. А кримські татари – сильний, гордий і незламний народ». Питання захисту колективних прав кримськотатарського народу відображається у заяві Рефата Чубарова про готовність Порошенка пропонувати зміни в Конституції щодо статусу Криму, виходячи з права кримськотатарського народу на самовизначення у складі України. Сам Президент у виборчий період з цього питання публічно не висловлювався.

Володимир Зеленський коротко висловився з теми Криму, заявивши в ефірі «Радіо Свобода» «Крим – це Україна. Був, є та буде».

Юлія Тимошенко заявляла, що «справжній мир – це не лише припинення воєнних дій, звільнення та відродження окупованих російським агресором районів Донбасу та Криму, це повернення вимушених переселенців, надійні гарантії безпеки України, якими є сильна армія та приєднання до системи колективної оборони НАТО». За її словами, її командою підготовлено проект Закону України «Про перехідний період», згідно з яким планується протягом такого періоду визначитися зі статусом Автономної республіки Крим і міста Севастополя, а також врегулювати питання прав кримськотатарського народу. Вона зазначила, що «перехідний період передбачає врегулювання питань інтеграції деокупованих територій і громадян України, що на них мешкають, до політичної, безпекової, правової, фінансово-економічної, соціальної і гуманітарної системи України, а також повне відновлення роботи органів державної влади України».

Анатолій Гриценко заявляв, що «повернути Крим буде складно. І поки Путін при владі – зробити це навряд чи вдасться. Але ми його повернемо. І абсолютно точно не здамо ні під тиском, ні в обмін на будь-які преференції». Він також висловлював підтримку ідеї національної автономії для кримських татар як корінного народу в рамках української держави. Про план захисту прав людини безпосередньо в окупованому Криму не висловлювався, але натякнув, що ситуацію принаймні моніторить.

Юрій Бойко висловив свою позицію з вищезазначених питань, заявивши в ефірі 112 каналу, що «Крим відокремили шляхом перекриття води, електроенергії і т.д.». Також він казав, що «Україна вже зробила все, щоб «відрізати» від себе Крим».

! На сьогоднішній день найбільше про Крим говорять Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Роман Безсмертний, Анатолій Гриценко, Валентин Наливайченко, Ігор Смешко та Віктор Кривенко.

Про Крим говорять, але менше за попередню групу кандидатів: Володимир Зеленський, Генадій Балашов, Руслан Ригованов, Інна Богословська, Андрій Новак, Юрій Дерев'янко, Руслан Кошулинський, Олександр Шевченко, Віталій Купрій, Роман Насіров, Віталій Скоцик, Ілля Кива, Аркадій Корнацький, Олександр Данилюк та Сергій Тарута.

Кандидати, в риториці яких практично немає теми Криму: Олександр Ващенко, Василь Журавльов, Юлія Литвиненко, Володимир Петров, Юрій Тимошенко, Сергій Носенко, Микола Габер, Ігор Шевченко, Ольга Богомолець.

! Кандидати, які отримали від руху «чорну мітку»: Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Олександр Соловйов, Олександр Мороз, Юрій Кармазін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Віктор Бондар.

Активісти міжнародного руху #LIBERATECRIMEA анонсували, що 19 квітня мають намір провести підсумковий захід за результатами президентських перегонів.

#LIBERATECRIMEA – це міжнародний громадянський рух за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарським народом. Він спрямований на посилення голосу громадянського суспільства, який закликає до припинення незаконної окупації Криму, грубого порушення міжнародного права і першопричину незліченних порушень прав людини, скоєних в Криму з лютого 2014 року.

Танення снігозапасів сприяло підвищенню рівнів води - синоптики

Танення снігозапасів, іноді супроводжуване випаданням дощів, сприяло підвищенню рівнів води річок північного передгір'я окупованого Криму. Про це повідомляє так званий "Гідрометцентр" анексованого півострова.

3 березня 2021

"Чи болить?": активісти #LIBERATECRIMEA запускають нову кампанію до річниці окупації Криму

Міжнародний рух за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA та Кримськотатарський Ресурсний Центр запускають кампанію "Чи болить?", яка присвячена сьомій річниці окупації Криму. Закликаємо кожного небайдужого, кожну людину, у якої досі болить, згадати про Крим та стати частиною цієї інформаційної кампанії. Об’єднаймо наші серця, аби нагадати усьому світу про просту істину: Крим – це Україна!

23 лютого 2021

Хлобистов: "Проблема з питною водою в Криму абсолютно не пов’язана з перекриттям Північно-Кримського каналу"

Експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Євген Хлобистов в ефірі телеканалу "UA: Крим" заявив, що проблема з питною водою в Криму абсолютно не пов’язана з перекриттям Північно-Кримського каналу. Ця ситуація є причиною політики окупаційної влади, котра перерозподіляє воду на користь військово-промислового комплексу півострову.

22 лютого 2021

У Сиваші зафіксували високий вміст ртуті

Інститут біології Південних морів імені О.О. Ковалевського опублікував дослідження, в якому повідомлялося, що загальний вміст ртуті (розчиненої і зваженою) в воді Сиваша набагато більший, ніж в Чорному і Азовському морях.

16 лютого 2021

Кампанія "Депутате, допоможи бранцям Кремля"

Міжнародний рух за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA в рамках міжнародної кампанії «Аталик'» (Хрещений батько) починає кампанію «Депутате, допоможи бранцям Кремля» і закликає українських парламентаріїв взяти шефство над кримчанами, які зазнали арештів або переслідування з боку російських окупантів.

14 лютого 2021

Плакати, розроблені в рамках кампанії #LIBERATECRIMEA

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє плакати, розроблені в рамках кампанії міжнародного руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA.

14 лютого 2021

Плакати, розроблені в рамках кампанії #LIBERATECRIMEA

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє плакати, розроблені в рамках кампанії міжнародного руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA.

14 лютого 2021

Загиблі за період окупації Криму

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє портрети загиблих людей за період окупації Криму.

14 лютого 2021

Зниклі за період окупації Криму

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє портрети зниклих людей за період окупації Криму.

14 лютого 2021

У Криму очікується серйозний екоцид - Барієв

Голова Кримськотатарського Ресурсного Центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв в ефірі телеканалу "Дом" заявив, що в окупованому Криму очікується серйозний екоцид через ірраціональну політики окупантів щодо використання водних ресурсів.

12 лютого 2021

Портрети, розроблені в рамках кампанії "Депутат, допоможи в'язням Кремля!"

Активісти міжнародного руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA представляють портрети політв'язнів Криму, які були розроблені в рамках кампанії "Депутат, допоможи в'язням Кремля!"

10 лютого 2021

Портрети політв'язнів Криму

Команда Кримськотатарського Ресурсного Центру представляє портрети в'язнів Кремля, які утримуються в СІЗО і колоніях на території окупованого Криму і Росії, і тих, хто має обмеження або умовний термін.

10 лютого 2021

КРЦ презентував методику оцінки доцільності введення персональних санкцій проти осіб, які співпрацюють з окупаційною владою

У середу, 3 лютого о 12-00, Кримськотатарський Ресурсний Центр провів пресконференцію на тему "Сучасні виклики оцінки дій колаборантів та санкційної політики", під час якої презентував методику оцінки доцільності введення персональних санкцій проти осіб, які співпрацюють з окупаційною владою.

10 лютого 2021

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за січень 2021 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за січень 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 3 обшуки, 127 затримань/утримань, 5 випадків допитів, опитувань і "бесід". Загальна кількість арештів в січні становить 20, 8 - щодо представників корінного кримськотатарського народу. Зафіксовано 42 випадки порушення права на справедливий суд. Відомо про 9 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я. Також зафіксовано 13 випадків етапування політв'язнів Криму.

10 лютого 2021

"У Балановському водосховищі спостерігається катастрофічне зниження запасів" - Баженов

У понеділок, 1 лютого, голова підприємства "Вода Криму" Володимир Баженов на засіданні оперативного штабу з проблем водопостачання заявив, що в Білогірському районі Криму в селищі Зуя та селі Кримська Роза спостерігається гострий дефіцит води через Балановське водосховище, яке міліє.

1 лютого 2021

В окупованому Криму "прокуратура" виявила скидання стічних вод в річку Східний Булганак

В окупованому Криму виявили скидання стічних вод в річку Східний Булганак при експлуатації комплексу каналізаційно-очисних споруд. Рішенням суду з підприємства стягнуто шкоду в розмірі 407 тис. рублів. Про це повідомляє прес-служба "прокуратури".

29 січня 2021

Кампанія "#Європарламент: кандидати, скажіть: чий Крим?"

Активісти міжнародного руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA напередодні виборів до Європарламенту в 2019 році запустили кампанію «#Європарламент: кандидати, скажіть: чий Крим?», яка була спрямована на визначення позиції партій, кандидати яких балотуються в Європарламент, з питань деокупації Криму та захисту прав людини на півострові.

20 січня 2021

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 2020 рік (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 2020 рік. Згідно з даними моніторингу, за звітний період на півострові зафіксовано 52 обшуки, 280 випадків затримань, 92 випадки - допитів, опитувань і «бесід», 252 - арешти: 47 - нові арешти, 16 - вироки, 189 - продовження строків утримання під вартою політв'язням Криму. Крім того, відомо про 424 випадки порушень права на справедливий суд, 138 - на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я і 77 випадків етапування політв'язнів Криму. Також у звіті КРЦ міститься інформація про системні випадки вандалізму, порушення релігійних прав, про неналежні умови утримання в СІЗО і в'язницях, про порушення прав політв'язнів і незаконні військові навчання в окупованому Криму.

15 січня 2021