Кримськотатарський Ресурсний Центр
+38 (067) 343 74 54   +38 (044) 489 61 25

Крим та президентські вибори: результати кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?»

У п'ятницю, 29 березня, в Українському кризовому медіа-центрі активісти міжнародного руху за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA розказали про результати кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?» і представили аналіз передвиборчих програм та риторики кандидатів у президенти України по темі деокупації Криму, захисту прав людини в окупованому Криму та реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні.

27 грудня 2018 року напередодні старту виборчої кампанії виборів Президента України активісти міжнародного руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA представили кампанію «Кандидате, скажи: чий Крим?». Вона спрямована на моніторинг програм кандидатів у Президенти України на предмет наявності плану деокупації Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму, а також реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні.

12 лютого на конференції активісти руху, провівши I-й етап моніторингу, заявили, що в програмах більшості кандидатів в Президенти України немає чіткого плану деокупації Криму, а згадки про повернення півострова носять неконкретизований характер.

В програмах таких кандидатів, як Володимир Зеленський, Юрій Дерев’янко, Андрій Новак, Сергій Кривонос (знявся), чітких тез саме про Крим немає, але є певні натяки на повернення окупованих територій.

У більшості програм позиція того чи іншого кандидата є чіткою, але конкретного плану деокупації Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму та реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні немає. До таких відносяться програми таких кандидатів, як Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Анатолій Гриценко, Роман Насіров, Ігор Шевченко, Руслан Кошулинський, Сергій Тарута, Роман Безсмертний, Ілля Кива, Олександр Шевченко, Юрій Тимошенко, Віталій Скоцик, Руслан Ригованов, Інна Богословська, Василь Журавльов, Дмитро Гнап (знявся). В них зустрічаються тези на кшталт «Крим — це територія України», «Крим буде українським», містяться заклики про повернення всіх окупованих територій, але механізми не описуються, немає конкретики.

В програмах низки кандидатів є тези, що стосуються повернення Криму, але вони, переважно, загальні, розгорнутих мало. До таких відносяться програми Валентина Наливайченка, Аркадія Корнацького, Юлії Тимошенко, Миколи Габера, Віктора Кривенка, Петра Порошенка, Юлії Литвиненко, Олександра Ващенка, Ігоря Смешка, Сергія Носенка. Питання захисту колективних прав кримськотатарського народу зустрічається лише в програмі Віктора Кривенка.

У деяких – про Крим взагалі нічого не було сказано, а саме у Юрія Бойка, Віталія Купрія, Євгена Мураєва (знявся), Андрія Садового (знявся), Сергія Капліна, Олександра Вілкула, Дмитра Добродомова (знявся), Олега Ляшка, Олександра Данилюка, Віктора Бондара, Володимира Петрова, Олександра Мороза, Юрія Кармазіна, Олександра Соловйова. Активісти внесли цих кандидатів до «сірого списку» та надіслали їм листи за підписами представників руху з вимогою дати публічну відповідь щодо позиції по Криму. На заклик руху відповідь надали 6 кандидатів – Дмитро Добродомов (знявся), Олександр Данилюк, Юрій Кармазін, Володимир Петров, Віталій Купрій, Андрій Садовий (знявся). Ще троє висловили свою позицію в ЗМІ.

Позиція таких кандидатів, як Юрій Кармазін, Олександр Вілкул, Юрій Бойко, Євгеній Мураєв (знявся) містить ознаки ретрансляції бажання держави-агресора відновити постачання води, електроенергії, продукції в окупований Крим.

Активісти надіслали їм листа з проханням пояснити публічну позицію щодо підтримки ідеї відновлення водопостачання з окупованим Кримом, припинення енергетичної блокади, поновлення товарообігу тощо. Зокрема, активісти руху просили до 15 березня включно пояснити, з ким українська сторона має укладати угоди про відновлення постачання води, електроенергії і т.д.: з окупаційною адміністрацією або приватними установами, зареєстрованими на окупованому півострові, чи з іншими інституціями? Але відповіді ні від одного із них не отримали.

Відповідно 8 кандидатів у президенти – Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Олександр Соловйов, Олександр Мороз, Юрій Кармазін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Віктор Бондар – були занесені до «чорного списку». Активісти роздали їм «чорні мітки», завітавши до їх штаб-квартир та на прямі ефіри дебатів.

За словами активіста руху Ескендера Барієва, метою «чорних міток» є донесення інформації до виборця про те, що саме ці кандидати або некомпетентні, або навмисне не хочуть вирішувати одну з проблем, яка знаходиться в компетенції президента – деоккупація півострова.

4 березня активісти представили результати II етапу моніторингу в рамках кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?». За словами представників руху Ескендера Барієва та Сергія Пархоменка, в риториці більшості кандидатів питання деокупації Криму фігурує побіжно. Активісти зазначили, що це питання не входить в топ-5 тем, на які говорять кандидати.

На момент проведення конференції вони не знайшли заяв за зазначеними ними питаннями у 18 кандидатів у президенти України – Геннадія Балашова, Ольги Богомолець, Ігоря Шевченка, Олександра Шевченка, Сергія Капліна, Іллі Киви, Аркадія Корнацького, Олега Ляшка, Олександра Мороза, Володимира Зеленського, Юрія Дерев’янка, Миколи Габера, Віктора Бондара, Юрія Тимошенка, Дмитра Гнапа, Олександра Ващенка, Василя Журавльова та Олександра Соловйова.

Представники міжнародного руху #LIBERATECRIMEA заявляли, що з головних претендентів на вихід у 2-й тур найчастіше про деокупацію Криму згадують лише Петро Порошенко та Юлія Тимошенко. Серед кандидатів, що мають нижчі рейтинги – Валентин Наливайченко та Роман Безсмертний. З чотирьох кандидатів, які в програмах мають натяк на деокупацію Криму, цю тему піднімали лише Сергій Кривонос (знявся) та Андрій Новак.

Провівши додатковий моніторинг риторики ТОП-кандидатів (за різними рейтингами), активісти виділили наступні меседжі кандидатів:

- Діючий президент України Петро Порошенко заявляв, що його «першим пріоритетом, одразу після виборів, буде питання Криму». Також він неодноразово реагував на репресії в окупованому Криму, зокрема, заявляв, що «всі обшуки і залякування – це слабкість окупантів. А кримські татари – сильний, гордий і незламний народ». Питання захисту колективних прав кримськотатарського народу відображається у заяві Рефата Чубарова про готовність Порошенка пропонувати зміни в Конституції щодо статусу Криму, виходячи з права кримськотатарського народу на самовизначення у складі України. Сам Президент у виборчий період з цього питання публічно не висловлювався.

Володимир Зеленський коротко висловився з теми Криму, заявивши в ефірі «Радіо Свобода» «Крим – це Україна. Був, є та буде».

Юлія Тимошенко заявляла, що «справжній мир – це не лише припинення воєнних дій, звільнення та відродження окупованих російським агресором районів Донбасу та Криму, це повернення вимушених переселенців, надійні гарантії безпеки України, якими є сильна армія та приєднання до системи колективної оборони НАТО». За її словами, її командою підготовлено проект Закону України «Про перехідний період», згідно з яким планується протягом такого періоду визначитися зі статусом Автономної республіки Крим і міста Севастополя, а також врегулювати питання прав кримськотатарського народу. Вона зазначила, що «перехідний період передбачає врегулювання питань інтеграції деокупованих територій і громадян України, що на них мешкають, до політичної, безпекової, правової, фінансово-економічної, соціальної і гуманітарної системи України, а також повне відновлення роботи органів державної влади України».

Анатолій Гриценко заявляв, що «повернути Крим буде складно. І поки Путін при владі – зробити це навряд чи вдасться. Але ми його повернемо. І абсолютно точно не здамо ні під тиском, ні в обмін на будь-які преференції». Він також висловлював підтримку ідеї національної автономії для кримських татар як корінного народу в рамках української держави. Про план захисту прав людини безпосередньо в окупованому Криму не висловлювався, але натякнув, що ситуацію принаймні моніторить.

Юрій Бойко висловив свою позицію з вищезазначених питань, заявивши в ефірі 112 каналу, що «Крим відокремили шляхом перекриття води, електроенергії і т.д.». Також він казав, що «Україна вже зробила все, щоб «відрізати» від себе Крим».

! На сьогоднішній день найбільше про Крим говорять Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Роман Безсмертний, Анатолій Гриценко, Валентин Наливайченко, Ігор Смешко та Віктор Кривенко.

Про Крим говорять, але менше за попередню групу кандидатів: Володимир Зеленський, Генадій Балашов, Руслан Ригованов, Інна Богословська, Андрій Новак, Юрій Дерев'янко, Руслан Кошулинський, Олександр Шевченко, Віталій Купрій, Роман Насіров, Віталій Скоцик, Ілля Кива, Аркадій Корнацький, Олександр Данилюк та Сергій Тарута.

Кандидати, в риториці яких практично немає теми Криму: Олександр Ващенко, Василь Журавльов, Юлія Литвиненко, Володимир Петров, Юрій Тимошенко, Сергій Носенко, Микола Габер, Ігор Шевченко, Ольга Богомолець.

! Кандидати, які отримали від руху «чорну мітку»: Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Олександр Соловйов, Олександр Мороз, Юрій Кармазін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Віктор Бондар.

Активісти міжнародного руху #LIBERATECRIMEA анонсували, що 19 квітня мають намір провести підсумковий захід за результатами президентських перегонів.

#LIBERATECRIMEA – це міжнародний громадянський рух за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарським народом. Він спрямований на посилення голосу громадянського суспільства, який закликає до припинення незаконної окупації Криму, грубого порушення міжнародного права і першопричину незліченних порушень прав людини, скоєних в Криму з лютого 2014 року.

«Кримська платформа»: крок вперед

У понеділок, 23 серпня, у Києві відбувся установчий саміт «Кримської платформи». У заході взяли участь 46 делегацій із різних країн світу та представники міжнародних організацій.

2 вересня 2021

«Кримська платформа»: крок вперед (плакати)

У понеділок, 23 серпня 2021 року в Києві відбувся установчий саміт «Кримської платформи». У заході взяли участь 46 делегацій з різних країн світу і представники міжнародних організацій. Це значний крок вперед, проте не варто очікувати кардинальних змін відразу після проведення саміту. Це повинно бути початком системної спільної роботи.

26 серпня 2021

Заява Кримськотатарського Ресурсного Центру у зв'язку з масовими обшуками і арештами кримськотатарських активістів 17 серпня 2021 року в окупованому Криму

У вівторок, 17 серпня, російські силовики провели обшуки у п’ятьох будинках кримських татар в Бахчисарайському, Сімферопольському, та Севастопольському районах Криму.

24 серпня 2021

Заява КРЦ у зв'язку із «вироком» фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» від 10 червня 2019

16 серпня 2021 року у Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону пройшло заключне «судове засідання» у «справі Хізб ут-Тахрір». Ленуру Халілову, Руслану Месутову, Руслану Нагаєву, Ельдару Кантемірову оголосили «вирок».

16 серпня 2021

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за липень 2021 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за липень 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 9 арештів, 2 обшуки, 2 штрафи. Зафіксовано 30 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 16 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я.

11 серпня 2021

Переклад Загальної декларації прав людини кримськотатарською мовою

Переклад декларації здійснювався за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні

1 серпня 2021

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за І півріччя 2021 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представив аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за I півріччя 2021 року. За даними організації, за звітний період російські силовики провели 32 обшуки, 156 затримань/утримань і 41 допит, опитування і «бесіду». Загальна кількість арештів за перші шість місяців поточного року становить 96: 14 - нові арешти, 55 - продовження терміну утримання під вартою, вироки - 27. Зафіксовано 205 випадків порушення права на справедливий суд, 90 - на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я. Також зафіксовано 36 випадків етапування політв'язнів Криму. Штрафи виносили 28 разів. Велика частина порушень з боку окупантів припадає на представників корінного кримськотатарського народу. Така практика набула на півострові системний характер.

21 липня 2021

Крим: від зневоднення до повеней

Світлана Бойченко, доктор географічних наук, доцент Євген Хлобистов, доктор економічних наук, професор

17 липня 2021

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за червень 2021 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за червень 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 2 затримання, 2 випадки допитів, опитувань і "бесід". Загальна кількість арештів в червні становить 24. Зафіксовано 28 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 7 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я.

10 липня 2021

У Ялті ввели режим надзвичайної ситуації

У п'ятницю, 18 червня, в окупованому Криму, у Ялті ввели режим надзвичайної ситуації через велику кількість опадів. Про це повідомила "голова" адміністрації Ялти Яніна Павленко на своїй сторінці у Facebook.

18 червня 2021

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за травень 2021 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за травень 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 4 обшуки, 2 затримання, 6 випадків допитів, опитувань і "бесід". Загальна кількість арештів в травні становить 3. Зафіксовано 29 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 7 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я.

10 червня 2021

Екологічна ситуація в Криму станом на 2020 рік

Експерти Кримськотатарського Ресурсного Центру представляють дослідження на тему: "Особливості змін клімату, екологічної ситуації та стан еколого-кліматичного моніторингу на території окупованого Криму за період 2015-2020 рр".

9 червня 2021

КРЦ започатковує кампанію "Ні геноциду!" до 77-х роковин геноциду кримськотатарського народу

Кримськотатарський Ресурсний Центр започатковує інформаційну кампанію "Ні геноциду!", присвячену 77 роковинам геноциду кримськотатарського народу. Закликаємо кожного небайдужого стати частиною цієї інформаційної кампанії.

31 травня 2021

"Динаміка залишається негативною" – експерти КРЦ про екологічну ситуацію в Криму

У понеділок, 31 травня, експерти Кримськотатарського Ресурсного Центру в онлайн-форматі представили дослідження на тему: "Особливості змін клімату, екологічної ситуації та стан еколого-кліматичного моніторингу на території окупованого Криму за період 2015-2020 рр". За словами спікерів, динаміка на півострові залишається негативною.

31 травня 2021

Екологічна ситуація в Криму станом на 2020 рік

Експерти Кримськотатарського Ресурсного Центру представляють дослідження на тему: "Особливості змін клімату, екологічної ситуації та стан еколого-кліматичного моніторингу на території окупованого Криму за період 2015-2020 рр".

31 травня 2021

КРЦ направив звіт Спеціальному доповідачу ООН з питань прав на свободу мирних зібрань та асоціацій

Кримськотатарський Ресурсний Центр направив звіт Спеціальному доповідачу ООН з питань прав на свободу мирних зібрань та асоціацій Клеману Ньялетсоссі Вулю на тему "Крим: зміна клімату та право на мирні зібрання та свободу асоціацій".

31 травня 2021

В окупованому Криму зафіксували факт незаконної вирубки зелених насаджень

В окупованому Криму зафіксували факт незаконної вирубки зелених насаджень на території Судакського лісництва. Збиток, нанесений навколишньому середовищу, перевищив 3,4 млн рублів. Про це повідомляє пресслужба "прокуратури" півострова.

24 травня 2021