Кримськотатарський Ресурсний Центр
+38 (067) 343 74 54   +38 (044) 489 61 25

Крим та президентські вибори: результати кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?»

У п'ятницю, 29 березня, в Українському кризовому медіа-центрі активісти міжнародного руху за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA розказали про результати кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?» і представили аналіз передвиборчих програм та риторики кандидатів у президенти України по темі деокупації Криму, захисту прав людини в окупованому Криму та реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні.

27 грудня 2018 року напередодні старту виборчої кампанії виборів Президента України активісти міжнародного руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA представили кампанію «Кандидате, скажи: чий Крим?». Вона спрямована на моніторинг програм кандидатів у Президенти України на предмет наявності плану деокупації Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму, а також реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні.

12 лютого на конференції активісти руху, провівши I-й етап моніторингу, заявили, що в програмах більшості кандидатів в Президенти України немає чіткого плану деокупації Криму, а згадки про повернення півострова носять неконкретизований характер.

В програмах таких кандидатів, як Володимир Зеленський, Юрій Дерев’янко, Андрій Новак, Сергій Кривонос (знявся), чітких тез саме про Крим немає, але є певні натяки на повернення окупованих територій.

У більшості програм позиція того чи іншого кандидата є чіткою, але конкретного плану деокупації Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму та реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні немає. До таких відносяться програми таких кандидатів, як Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Анатолій Гриценко, Роман Насіров, Ігор Шевченко, Руслан Кошулинський, Сергій Тарута, Роман Безсмертний, Ілля Кива, Олександр Шевченко, Юрій Тимошенко, Віталій Скоцик, Руслан Ригованов, Інна Богословська, Василь Журавльов, Дмитро Гнап (знявся). В них зустрічаються тези на кшталт «Крим — це територія України», «Крим буде українським», містяться заклики про повернення всіх окупованих територій, але механізми не описуються, немає конкретики.

В програмах низки кандидатів є тези, що стосуються повернення Криму, але вони, переважно, загальні, розгорнутих мало. До таких відносяться програми Валентина Наливайченка, Аркадія Корнацького, Юлії Тимошенко, Миколи Габера, Віктора Кривенка, Петра Порошенка, Юлії Литвиненко, Олександра Ващенка, Ігоря Смешка, Сергія Носенка. Питання захисту колективних прав кримськотатарського народу зустрічається лише в програмі Віктора Кривенка.

У деяких – про Крим взагалі нічого не було сказано, а саме у Юрія Бойка, Віталія Купрія, Євгена Мураєва (знявся), Андрія Садового (знявся), Сергія Капліна, Олександра Вілкула, Дмитра Добродомова (знявся), Олега Ляшка, Олександра Данилюка, Віктора Бондара, Володимира Петрова, Олександра Мороза, Юрія Кармазіна, Олександра Соловйова. Активісти внесли цих кандидатів до «сірого списку» та надіслали їм листи за підписами представників руху з вимогою дати публічну відповідь щодо позиції по Криму. На заклик руху відповідь надали 6 кандидатів – Дмитро Добродомов (знявся), Олександр Данилюк, Юрій Кармазін, Володимир Петров, Віталій Купрій, Андрій Садовий (знявся). Ще троє висловили свою позицію в ЗМІ.

Позиція таких кандидатів, як Юрій Кармазін, Олександр Вілкул, Юрій Бойко, Євгеній Мураєв (знявся) містить ознаки ретрансляції бажання держави-агресора відновити постачання води, електроенергії, продукції в окупований Крим.

Активісти надіслали їм листа з проханням пояснити публічну позицію щодо підтримки ідеї відновлення водопостачання з окупованим Кримом, припинення енергетичної блокади, поновлення товарообігу тощо. Зокрема, активісти руху просили до 15 березня включно пояснити, з ким українська сторона має укладати угоди про відновлення постачання води, електроенергії і т.д.: з окупаційною адміністрацією або приватними установами, зареєстрованими на окупованому півострові, чи з іншими інституціями? Але відповіді ні від одного із них не отримали.

Відповідно 8 кандидатів у президенти – Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Олександр Соловйов, Олександр Мороз, Юрій Кармазін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Віктор Бондар – були занесені до «чорного списку». Активісти роздали їм «чорні мітки», завітавши до їх штаб-квартир та на прямі ефіри дебатів.

За словами активіста руху Ескендера Барієва, метою «чорних міток» є донесення інформації до виборця про те, що саме ці кандидати або некомпетентні, або навмисне не хочуть вирішувати одну з проблем, яка знаходиться в компетенції президента – деоккупація півострова.

4 березня активісти представили результати II етапу моніторингу в рамках кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?». За словами представників руху Ескендера Барієва та Сергія Пархоменка, в риториці більшості кандидатів питання деокупації Криму фігурує побіжно. Активісти зазначили, що це питання не входить в топ-5 тем, на які говорять кандидати.

На момент проведення конференції вони не знайшли заяв за зазначеними ними питаннями у 18 кандидатів у президенти України – Геннадія Балашова, Ольги Богомолець, Ігоря Шевченка, Олександра Шевченка, Сергія Капліна, Іллі Киви, Аркадія Корнацького, Олега Ляшка, Олександра Мороза, Володимира Зеленського, Юрія Дерев’янка, Миколи Габера, Віктора Бондара, Юрія Тимошенка, Дмитра Гнапа, Олександра Ващенка, Василя Журавльова та Олександра Соловйова.

Представники міжнародного руху #LIBERATECRIMEA заявляли, що з головних претендентів на вихід у 2-й тур найчастіше про деокупацію Криму згадують лише Петро Порошенко та Юлія Тимошенко. Серед кандидатів, що мають нижчі рейтинги – Валентин Наливайченко та Роман Безсмертний. З чотирьох кандидатів, які в програмах мають натяк на деокупацію Криму, цю тему піднімали лише Сергій Кривонос (знявся) та Андрій Новак.

Провівши додатковий моніторинг риторики ТОП-кандидатів (за різними рейтингами), активісти виділили наступні меседжі кандидатів:

- Діючий президент України Петро Порошенко заявляв, що його «першим пріоритетом, одразу після виборів, буде питання Криму». Також він неодноразово реагував на репресії в окупованому Криму, зокрема, заявляв, що «всі обшуки і залякування – це слабкість окупантів. А кримські татари – сильний, гордий і незламний народ». Питання захисту колективних прав кримськотатарського народу відображається у заяві Рефата Чубарова про готовність Порошенка пропонувати зміни в Конституції щодо статусу Криму, виходячи з права кримськотатарського народу на самовизначення у складі України. Сам Президент у виборчий період з цього питання публічно не висловлювався.

Володимир Зеленський коротко висловився з теми Криму, заявивши в ефірі «Радіо Свобода» «Крим – це Україна. Був, є та буде».

Юлія Тимошенко заявляла, що «справжній мир – це не лише припинення воєнних дій, звільнення та відродження окупованих російським агресором районів Донбасу та Криму, це повернення вимушених переселенців, надійні гарантії безпеки України, якими є сильна армія та приєднання до системи колективної оборони НАТО». За її словами, її командою підготовлено проект Закону України «Про перехідний період», згідно з яким планується протягом такого періоду визначитися зі статусом Автономної республіки Крим і міста Севастополя, а також врегулювати питання прав кримськотатарського народу. Вона зазначила, що «перехідний період передбачає врегулювання питань інтеграції деокупованих територій і громадян України, що на них мешкають, до політичної, безпекової, правової, фінансово-економічної, соціальної і гуманітарної системи України, а також повне відновлення роботи органів державної влади України».

Анатолій Гриценко заявляв, що «повернути Крим буде складно. І поки Путін при владі – зробити це навряд чи вдасться. Але ми його повернемо. І абсолютно точно не здамо ні під тиском, ні в обмін на будь-які преференції». Він також висловлював підтримку ідеї національної автономії для кримських татар як корінного народу в рамках української держави. Про план захисту прав людини безпосередньо в окупованому Криму не висловлювався, але натякнув, що ситуацію принаймні моніторить.

Юрій Бойко висловив свою позицію з вищезазначених питань, заявивши в ефірі 112 каналу, що «Крим відокремили шляхом перекриття води, електроенергії і т.д.». Також він казав, що «Україна вже зробила все, щоб «відрізати» від себе Крим».

! На сьогоднішній день найбільше про Крим говорять Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Роман Безсмертний, Анатолій Гриценко, Валентин Наливайченко, Ігор Смешко та Віктор Кривенко.

Про Крим говорять, але менше за попередню групу кандидатів: Володимир Зеленський, Генадій Балашов, Руслан Ригованов, Інна Богословська, Андрій Новак, Юрій Дерев'янко, Руслан Кошулинський, Олександр Шевченко, Віталій Купрій, Роман Насіров, Віталій Скоцик, Ілля Кива, Аркадій Корнацький, Олександр Данилюк та Сергій Тарута.

Кандидати, в риториці яких практично немає теми Криму: Олександр Ващенко, Василь Журавльов, Юлія Литвиненко, Володимир Петров, Юрій Тимошенко, Сергій Носенко, Микола Габер, Ігор Шевченко, Ольга Богомолець.

! Кандидати, які отримали від руху «чорну мітку»: Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Олександр Соловйов, Олександр Мороз, Юрій Кармазін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Віктор Бондар.

Активісти міжнародного руху #LIBERATECRIMEA анонсували, що 19 квітня мають намір провести підсумковий захід за результатами президентських перегонів.

#LIBERATECRIMEA – це міжнародний громадянський рух за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарським народом. Він спрямований на посилення голосу громадянського суспільства, який закликає до припинення незаконної окупації Криму, грубого порушення міжнародного права і першопричину незліченних порушень прав людини, скоєних в Криму з лютого 2014 року.

КРЦ провів зустріч із представниками Центру гуманітарного діалогу

У понеділок, 20 червня, Кримськотатарський Ресурсний Центр провів зустріч із представниками Центру гуманітарного діалогу, під час якої співрозмовники обговорили методи моніторингу стану екосистеми на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу.

23 червня 2022

Чому сезон викидів дельфінів в окупованому Криму розпочався раніше?

У 2022 році сезон викидів дельфінів на берег почався у березні, коли в минулі роки - у травні. Найбільша кількість дельфінів, що викидаються, нараховується в Одеській області та в окупованому Криму.

20 червня 2022

ЗСУ вдарили ракетами по «вежах Бойка» у Чорному морі

Збройні сили України завдали удару по бурових платформах у Чорному морі, які були захоплені Росією у 2014 році. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі.

20 червня 2022

Окупанти вивели в море із Севастополя більшість носіїв крилатих ракет «Калібр»

РФ вивела із Севастополя в море 9 із 14 носіїв крилатих ракет типу «Калібр». Про це повідомляють «Крим.Реалії».

16 червня 2022

Аналіз порушень прав людини у Херсонській та Запорізькій областях (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини у Херсонській та Запорізькій областях станом на 31 травня 2022 року. За даними організації, за період повномасштабної війни зафіксовано 147 затримань, 21 обшук, 7 арештів, 21 вбивство. У звіті також ми звернули увагу на такі випадки як: допити та тортури, незаконне призначення окупаційної влади, порушення права на мирні збори та виділили інші правопорушення.

13 червня 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за травень 2022 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за травень 2022 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 8 затримань, 2 обшуки, 13 арештів, 10 випадків допитів, опитувань та розмов та 2 випадки винесення штрафів. Зафіксовано 18 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 2 випадки порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

10 червня 2022

Минулого тижня забруднення повітря відзначали у чотирьох містах окупованого Криму

В Армянську, Красноперекопську, Севастополі та Сімферополі окупованого Криму зафіксували забруднення атмосферного повітря. Про це повідомляє так званий «Гідрометцентр» окупованого півострова.

6 червня 2022

У Чорному морі загинуло кілька десятків тисяч дельфінів

Одеський еколог Іван Русєв повідомив, що через дії російських військових на території Криму загинуло кілька десятків тисяч дельфінів.

2 червня 2022

Заява КРЦ у зв'язку із масовими затриманнями адвокатів у тимчасово окупованому Криму

26 травня 2022 року «співробітники» Центру з протидії екстремізму затримали в окупованому Сімферополі адвоката Едема Семедляєва за публікацію у соцмережі у якій він був відзначений і висунили йому звинувачення у порушенні ч. 2 ст.20.3.3 КпАП РФ («Публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання Збройних Сил Російської Федерації з метою захисту інтересів Російської Федерації та її громадян, підтримання міжнародного миру та безпеки або виконання державними органами Російської Федерації своїх повноважень у зазначених цілях»). Того ж дня Київський районний «суд» м. Сімферополя визнав його винним та наклав штраф у розмірі 75 тис. рублів.

27 травня 2022

Дії окупантів на Каховській гідроелектростанції можуть призвести до екологічної катастрофи

Пресслужба оперативного командування «Південь» заявила, що на Каховській гідроелектростанції, де розгорнутий пункт управління Південного воєнного округу РФ, окупанти не докладають жодних зусиль для підтримання належного режиму об’єкта, що може призвести до екологічної катастрофи.

27 травня 2022

Які можуть бути наслідки бойових дій в Чорному морі?

З початку повномасштабної агресії РФ проти України, в акваторії Чорного моря проводяться активні бойові дії. Як це може вплинути на екологію півострова, а також на його біорізноманіття?

26 травня 2022

Через дії окупантів загинула велика кількість дельфінів та птахів

Через дії російських військових на території Криму загинула велика кількість дельфінів та птахів. Про це заявили у Представництві Президента України в АР Крим.

25 травня 2022

Підрив російською армією дамби на Північно-Кримському каналі завдав збитків навколишньому середовищу України на суму понад 2,6 млрд гривень

Заступник голови Комітету з питань екологічної політики, головний координатор Оперативного штабу з фіксації еко-злочинів Олена Криворучкіна заявила, що підрив російською армією дамби на Північно-Кримському каналі завдав збитків довкіллю України на суму понад 2,6 млрд. гривень.

25 травня 2022

Окупанти визначили найбрудніші міста Криму

Соцопитування про «найчистіші» та «найбрудніші» міста Криму провели у телеграм-каналі провладного видання «Вісті Крим».

25 травня 2022

Звернення корінних народів до міжнародних організацій та представництв держав при міжнародних організаціях

24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Внаслідок ракетного обстрілу по українських населених пунктах загинули тисячі мирних жителів - представники різних етнічних груп та конфесій, корінних народів, серед яких сотні дітей.

23 травня 2022

У США презентували документальний фільм «Боротьба за батьківщину: кримські татари»

У середу, 18 травня, відбувся онлайн показ документального фільму режисера Крістіни Пашин «Боротьба за батьківщину: кримські татари» у Northwestern University (Північно-Західному університеті) у США в Іванстоні в штаті Іллінойс. Менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Зарема Барієва взяла участь у цьому заході, розповівши про сучасне становище кримськотатарського народу.

19 травня 2022

Пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу вшанували на міжнародному рівні (повне відео мітингу)

У середу, 18 травня, відбувся міжнародний траурний онлайн-мітинг, присвячений пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Трансляцію мітингу дивилися у всьому світі, а виявити солідарність із кримськими татарами підключилися представники Сейму Латвії, Президента Туреччини, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, а також активісти, політики, дипломати та представники кримськотатарської та української діаспор з різних країн світу.

19 травня 2022

Барієв провів паралелі між геноцидом кримськотатарського народу та сучасним геноцидом українського народу

Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв під час свого виступу на круглому столі на тему «Депортації, масові репресії, штучний голод: інструменти політики тоталітарних режимів XX та XXI століть» провів паралелі геноциду кримськотатарського народу та сучасного геноциду української політичної нації.

19 травня 2022

Заява учасників Міжнародного онлайн-мітингу в пам'ять про жертви геноциду кримськотатарського народу

Вісім років тому, 20 лютого 2014 року, з окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя розпочалася російська агресія проти України.

19 травня 2022

Чому депортація 1944 року - геноцид кримськотатарського народу?

18 травня 2022 ми відзначили 78 роковини геноциду кримськотатарського народу. У цей день весь світ вшановує пам‘ять жертв цього страшного злочину та висловлює свою солідарність із кримськими татарами, які проживають на території України та поза її межами.

19 травня 2022