Кримськотатарський Ресурсний Центр
+38 (067) 343 74 54   +38 (044) 489 61 25

Крим та президентські вибори: результати кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?»

У п'ятницю, 29 березня, в Українському кризовому медіа-центрі активісти міжнародного руху за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA розказали про результати кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?» і представили аналіз передвиборчих програм та риторики кандидатів у президенти України по темі деокупації Криму, захисту прав людини в окупованому Криму та реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні.

27 грудня 2018 року напередодні старту виборчої кампанії виборів Президента України активісти міжнародного руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA представили кампанію «Кандидате, скажи: чий Крим?». Вона спрямована на моніторинг програм кандидатів у Президенти України на предмет наявності плану деокупації Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму, а також реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні.

12 лютого на конференції активісти руху, провівши I-й етап моніторингу, заявили, що в програмах більшості кандидатів в Президенти України немає чіткого плану деокупації Криму, а згадки про повернення півострова носять неконкретизований характер.

В програмах таких кандидатів, як Володимир Зеленський, Юрій Дерев’янко, Андрій Новак, Сергій Кривонос (знявся), чітких тез саме про Крим немає, але є певні натяки на повернення окупованих територій.

У більшості програм позиція того чи іншого кандидата є чіткою, але конкретного плану деокупації Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму та реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні немає. До таких відносяться програми таких кандидатів, як Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Анатолій Гриценко, Роман Насіров, Ігор Шевченко, Руслан Кошулинський, Сергій Тарута, Роман Безсмертний, Ілля Кива, Олександр Шевченко, Юрій Тимошенко, Віталій Скоцик, Руслан Ригованов, Інна Богословська, Василь Журавльов, Дмитро Гнап (знявся). В них зустрічаються тези на кшталт «Крим — це територія України», «Крим буде українським», містяться заклики про повернення всіх окупованих територій, але механізми не описуються, немає конкретики.

В програмах низки кандидатів є тези, що стосуються повернення Криму, але вони, переважно, загальні, розгорнутих мало. До таких відносяться програми Валентина Наливайченка, Аркадія Корнацького, Юлії Тимошенко, Миколи Габера, Віктора Кривенка, Петра Порошенка, Юлії Литвиненко, Олександра Ващенка, Ігоря Смешка, Сергія Носенка. Питання захисту колективних прав кримськотатарського народу зустрічається лише в програмі Віктора Кривенка.

У деяких – про Крим взагалі нічого не було сказано, а саме у Юрія Бойка, Віталія Купрія, Євгена Мураєва (знявся), Андрія Садового (знявся), Сергія Капліна, Олександра Вілкула, Дмитра Добродомова (знявся), Олега Ляшка, Олександра Данилюка, Віктора Бондара, Володимира Петрова, Олександра Мороза, Юрія Кармазіна, Олександра Соловйова. Активісти внесли цих кандидатів до «сірого списку» та надіслали їм листи за підписами представників руху з вимогою дати публічну відповідь щодо позиції по Криму. На заклик руху відповідь надали 6 кандидатів – Дмитро Добродомов (знявся), Олександр Данилюк, Юрій Кармазін, Володимир Петров, Віталій Купрій, Андрій Садовий (знявся). Ще троє висловили свою позицію в ЗМІ.

Позиція таких кандидатів, як Юрій Кармазін, Олександр Вілкул, Юрій Бойко, Євгеній Мураєв (знявся) містить ознаки ретрансляції бажання держави-агресора відновити постачання води, електроенергії, продукції в окупований Крим.

Активісти надіслали їм листа з проханням пояснити публічну позицію щодо підтримки ідеї відновлення водопостачання з окупованим Кримом, припинення енергетичної блокади, поновлення товарообігу тощо. Зокрема, активісти руху просили до 15 березня включно пояснити, з ким українська сторона має укладати угоди про відновлення постачання води, електроенергії і т.д.: з окупаційною адміністрацією або приватними установами, зареєстрованими на окупованому півострові, чи з іншими інституціями? Але відповіді ні від одного із них не отримали.

Відповідно 8 кандидатів у президенти – Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Олександр Соловйов, Олександр Мороз, Юрій Кармазін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Віктор Бондар – були занесені до «чорного списку». Активісти роздали їм «чорні мітки», завітавши до їх штаб-квартир та на прямі ефіри дебатів.

За словами активіста руху Ескендера Барієва, метою «чорних міток» є донесення інформації до виборця про те, що саме ці кандидати або некомпетентні, або навмисне не хочуть вирішувати одну з проблем, яка знаходиться в компетенції президента – деоккупація півострова.

4 березня активісти представили результати II етапу моніторингу в рамках кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?». За словами представників руху Ескендера Барієва та Сергія Пархоменка, в риториці більшості кандидатів питання деокупації Криму фігурує побіжно. Активісти зазначили, що це питання не входить в топ-5 тем, на які говорять кандидати.

На момент проведення конференції вони не знайшли заяв за зазначеними ними питаннями у 18 кандидатів у президенти України – Геннадія Балашова, Ольги Богомолець, Ігоря Шевченка, Олександра Шевченка, Сергія Капліна, Іллі Киви, Аркадія Корнацького, Олега Ляшка, Олександра Мороза, Володимира Зеленського, Юрія Дерев’янка, Миколи Габера, Віктора Бондара, Юрія Тимошенка, Дмитра Гнапа, Олександра Ващенка, Василя Журавльова та Олександра Соловйова.

Представники міжнародного руху #LIBERATECRIMEA заявляли, що з головних претендентів на вихід у 2-й тур найчастіше про деокупацію Криму згадують лише Петро Порошенко та Юлія Тимошенко. Серед кандидатів, що мають нижчі рейтинги – Валентин Наливайченко та Роман Безсмертний. З чотирьох кандидатів, які в програмах мають натяк на деокупацію Криму, цю тему піднімали лише Сергій Кривонос (знявся) та Андрій Новак.

Провівши додатковий моніторинг риторики ТОП-кандидатів (за різними рейтингами), активісти виділили наступні меседжі кандидатів:

- Діючий президент України Петро Порошенко заявляв, що його «першим пріоритетом, одразу після виборів, буде питання Криму». Також він неодноразово реагував на репресії в окупованому Криму, зокрема, заявляв, що «всі обшуки і залякування – це слабкість окупантів. А кримські татари – сильний, гордий і незламний народ». Питання захисту колективних прав кримськотатарського народу відображається у заяві Рефата Чубарова про готовність Порошенка пропонувати зміни в Конституції щодо статусу Криму, виходячи з права кримськотатарського народу на самовизначення у складі України. Сам Президент у виборчий період з цього питання публічно не висловлювався.

Володимир Зеленський коротко висловився з теми Криму, заявивши в ефірі «Радіо Свобода» «Крим – це Україна. Був, є та буде».

Юлія Тимошенко заявляла, що «справжній мир – це не лише припинення воєнних дій, звільнення та відродження окупованих російським агресором районів Донбасу та Криму, це повернення вимушених переселенців, надійні гарантії безпеки України, якими є сильна армія та приєднання до системи колективної оборони НАТО». За її словами, її командою підготовлено проект Закону України «Про перехідний період», згідно з яким планується протягом такого періоду визначитися зі статусом Автономної республіки Крим і міста Севастополя, а також врегулювати питання прав кримськотатарського народу. Вона зазначила, що «перехідний період передбачає врегулювання питань інтеграції деокупованих територій і громадян України, що на них мешкають, до політичної, безпекової, правової, фінансово-економічної, соціальної і гуманітарної системи України, а також повне відновлення роботи органів державної влади України».

Анатолій Гриценко заявляв, що «повернути Крим буде складно. І поки Путін при владі – зробити це навряд чи вдасться. Але ми його повернемо. І абсолютно точно не здамо ні під тиском, ні в обмін на будь-які преференції». Він також висловлював підтримку ідеї національної автономії для кримських татар як корінного народу в рамках української держави. Про план захисту прав людини безпосередньо в окупованому Криму не висловлювався, але натякнув, що ситуацію принаймні моніторить.

Юрій Бойко висловив свою позицію з вищезазначених питань, заявивши в ефірі 112 каналу, що «Крим відокремили шляхом перекриття води, електроенергії і т.д.». Також він казав, що «Україна вже зробила все, щоб «відрізати» від себе Крим».

! На сьогоднішній день найбільше про Крим говорять Петро Порошенко, Юлія Тимошенко, Роман Безсмертний, Анатолій Гриценко, Валентин Наливайченко, Ігор Смешко та Віктор Кривенко.

Про Крим говорять, але менше за попередню групу кандидатів: Володимир Зеленський, Генадій Балашов, Руслан Ригованов, Інна Богословська, Андрій Новак, Юрій Дерев'янко, Руслан Кошулинський, Олександр Шевченко, Віталій Купрій, Роман Насіров, Віталій Скоцик, Ілля Кива, Аркадій Корнацький, Олександр Данилюк та Сергій Тарута.

Кандидати, в риториці яких практично немає теми Криму: Олександр Ващенко, Василь Журавльов, Юлія Литвиненко, Володимир Петров, Юрій Тимошенко, Сергій Носенко, Микола Габер, Ігор Шевченко, Ольга Богомолець.

! Кандидати, які отримали від руху «чорну мітку»: Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Олександр Соловйов, Олександр Мороз, Юрій Кармазін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Віктор Бондар.

Активісти міжнародного руху #LIBERATECRIMEA анонсували, що 19 квітня мають намір провести підсумковий захід за результатами президентських перегонів.

#LIBERATECRIMEA – це міжнародний громадянський рух за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарським народом. Він спрямований на посилення голосу громадянського суспільства, який закликає до припинення незаконної окупації Криму, грубого порушення міжнародного права і першопричину незліченних порушень прав людини, скоєних в Криму з лютого 2014 року.

Звернення Меджлісу кримськотатарського народу

Звернення Меджлісу кримськотатарського народу до співвітчизників, які проживають на тимчасово окупованій російськими військами території Херсонської та Запорізької областей.

11 квітня 2022

Фейки про НАТО в окупованому Криму

Підтриманий: Центром документації та фіксації НАТО

5 квітня 2022

Заява Меджлісу кримськотатарського народу

Про переговори між Україною та Російською Федерацією щодо завершення війни, розпочатої РФ 20 лютого 2014 року

5 квітня 2022

Звернення до держав-членів НАТО та всіх союзників України

Звернення до держав-членів НАТО та всіх союзників України громадян України різних етнічних та релігійних ідентичностей, громадян іноземних країн, які мешкають в Україні, про безпеку українського неба, захист цивільного населення та культурної спадщини України в умовах повномасштабного воєнного вторгнення РФ в Україну

5 квітня 2022

Звернення до країн-членів НАТО: захистіть українське небо і весь світ від катастрофи

4 березня 2022 року російські війська обстріляли Запорізьку атомну електростанцію. Уперше в світовій історії війська завдали ударів по такому надважливому стратегічному об’єкту, чим наразили на ядерну катастрофу Європу та всю планету.

5 квітня 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за лютий 2022 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за лютий 2022 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 5 обшуків, 24 арешти, 23 випадки допитів, опитувань та «розмов» та 5 випадків винесення штрафів. Зафіксовано 29 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 2 випадки порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

4 квітня 2022

Інформаційна кампанія #LIBERATECRIMEA

Підтримано: «Програмою сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

16 лютого 2022

Інформаційна кампанія #LIBERATECRIMEA

Незважаючи на те, що вже декілька років триває окупація Криму Російською Федерацією, українське суспільство залишається недостатньо обізнаним про ситуацію в Криму. Середньостатистичний українець починає адаптуватися до того, що Крим не знаходиться під контролем України. Національні та регіональні ЗМІ неналежно висвітлюють тему Криму.

16 лютого 2022

В Алушті знімуть обмеження щодо подачі води

«Голово» окупованого Криму Сергій Аксьонов заявив, що в Ізобільненському водосховищі накопичилося достатньо запасів води для того, аби зняти будь-які обмеження в Алушті. Він стверджує, що запасів води вистачить до кінця року.

10 лютого 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за січень 2022 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за січень 2022 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 1 обшук, 7 арештів, 1 випадок допитів, опитувань та «розмов» та 3 випадки винесення штрафів. Зафіксовано 47 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 7 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

10 лютого 2022

Санкційний потенціал сфери природокористування в Криму

Хлобистов Є.В., д.е.н, проф., акад. АЕН України, експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру

4 лютого 2022

Доповідачу ООН розповіли про «дефіцит» води в окупованому Криму

У середу, 26 січня, експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Борис Бабін обговорив із Спеціальним доповідачем ООН з прав людини на безпечну питну воду та санітарію паном Педро Аррохо Агудо ситуація з «дефіцитом» води в окупованому Криму.

28 січня 2022

Переклад Конвенції про захист прав людини та основних свобод кримськотатарською мовою

Переклад Конвенції здійснювався за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні

28 січня 2022

Академія публічної дипломатії кримських татар

Академія публічної дипломатії реалізується за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні

28 січня 2022

Міжнародний літній табір «Табір Свободи»

Міжнародний літній ліберальний табір реалізується за сприяння Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні

28 січня 2022

Чи є перспектива судового процесу через припинення постачання дніпровської води до Криму?

Перший віце-спікер російського парламенту Криму Юхим Фікс заявив, що РФ закінчує підготовку позову для передачі до Арбітражного суду Криму щодо визнання збитків від «водної блокади Криму». Чи є перспектива судового процесу через припинення постачання дніпровської води до Криму Північно-Кримським каналом? Чи є якісь шанси у РФ?

28 січня 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 2021 рік (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представив аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 2021 рік. За даними організації, за звітний період російські силовики провели 53 обшуки, 366 затримань/утримань та 366 допитів, опитувань та «розмов». Загальна кількість арештів за 2021 рік складає 210: 25 – нові арешти, 40 – адміністративні арешти, 118 – продовження терміну тримання під вартою, вироки – 28. Зафіксовано 478 випадків порушення права на справедливий суд, 135 – на найвищий досяжний фізичного та психічного здоров'я. Також зафіксовано 37 випадків етапувань політв'язнів Криму. Штрафи виносили 140 разів.

25 січня 2022

Заява української громадськості щодо російської інтервенції до Казахстану

Інтервенція військ Російської Федерації до Казахстану та їх розгортання у чисельності, яка явно виходить за межі декларованої, вже є здійсненним фактом, уможливлює ефективний контроль Російської Федерації над політичною владою, збройними формуваннями та силовими структурами Казахстану.

14 січня 2022