Кримськотатарський Ресурсний Центр

Міжнародний рух #LIBERATECRIMEA – шлях до звільнення Криму

Міжнародний громадянський рух за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA: передумови і історія ініціювання, цілі і завдання, акції та кампанії руху, міжнародна солідарність та перспективи.

У лютому 2014 року Російська Федерація, порушуючи міжнародне право, окупувала частину української держави – Автономну Республіку Крим. Неприйняття більшістю кримських татар, українців і людей інших національностей незаконної анексії Криму зумовило системні порушення прав людини на півострові. Обшуки і затримання, допити та арешти, викрадення та вбивства, порушення фундаментальних й основоположних прав стали регулярною практикою на окупованій території.

Активісти з усього світу, яким небайдужа доля українського півострова і корінного кримськотатарського народу, усвідомлюючи, що джерелом усіх порушень прав людини в анексованому Криму є саме окупація, ініціювали створення міжнародного громадянського руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA. Він спрямований на посилення голосу громадянського суспільства, який закликає до припинення незаконної окупації Криму, грубого порушення міжнародного права і першопричини незліченних порушень прав людини, скоєних у Криму з лютого 2014 року.

Рух розпочав свою діяльність на початку 2018 року. Вже через місяць, напередодні 4-ої річниці окупації Криму Росією, у ряді європейських столиць і Канаді пройшли акції та пікети із закликом звільнити Крим. Активісти виходили до будівлі посольства Російської Федерації з плакатами «Crimea Shall Be Free», «Putin: Get out of Crimea!», «Freedom and Justice for Crimean Tatars!» та ін., у такий спосіб вони проявляли солідарність із кримськотатарським народом, українцями та людьми інших національностей на півострові, які зберігають честь і гідність та чекають відновлення територіальної цілісності України.

Влітку того ж року активісти-учасники Міжнародного літнього ліберального табору «Табори Свободи», який реалізовувався Кримськотатарським Ресурсним Центром у співпраці з Естонським інститутом прав людини за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні, почали розробку серії плакатів для міжнародного громадянського руху #LIBERATECRIMEA. Так, ними були розроблені оригінальні та креативні ідеї плакатів, які згодом український художник Андрій Єрмоленко втілив у життя. Також активістами був розроблений календар заходів та ідеї флешмобів і перформансів.

 

12 жовтня 2018 року в Українському кризовому медіа-центрі Кримськотатарський Ресурсний Центр та Естонський інститут прав людини провели прес-конференцію на тему «Ініціювання міжнародної адвокації та руху солідарності з кримськотатарським народом». На заході презентували кампанію #LIBERATECRIMEA, спрямовану на ініціювання міжнародного громадянського руху солідарності за деокупацію Криму та підтримку прав кримськотатарського народу.

За словами члена Меджлісу кримськотатарського народу, Голови правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендера Барієва, цілями цього міжнародного руху є підвищення обізнаності та інформованості українців та міжнародної спільноти про реальну ситуацію на окупованому півострові, вираження солідарності з тими, хто чинить опір окупації, піддаючи своє життя небезпеці і, звичайно ж, боротьба з першопричиною системних масових порушень прав людини – окупацією півострова.

На цій прес-конференції оголосили про початок акції міжнародного руху #LIBERATECRIMEA «Об'єднані прапором - #LIBERATECRIMEA». Її ініціаторами виступили Кримськотатарський Ресурсний Центр та міжнародна мережа «Об'єднані прапором». У рамках цієї акції національний прапор кримськотатарського народу протягом 9 місяців проведе подорож по всьому світу і 26 червня, у день кримськотатарського прапора, повернеться до Києва.

За словами Миколи Круцика, голови «Асоціації Українців в Ірландії», ця акція спрямована на інформування світу про окупацію Криму, порушення прав людини, а також на об'єднання зусиль для найближчої деокупації півострова.

У жовтні того ж року за ініціативи Кримськотатарського Ресурсного Центру та Естонського інституту прав людини у Києві стартувала робоча зустріч-тренінг для волонтерів з ініціювання адвокації та солідарності з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA. У рамках заходу учасники обговорили концепцію стратегії і напрацювали план дій для подальшого розвитку міжнародного руху за деокупацію Криму #LIBERATECRIMEA.

17 жовтня в аеропорту «Бориспіль» у Києві в рамках акції «Об'єднані прапором - #LIBERATECRIMEA» відбулася передача кримськотатарського прапора в Австралію. На сьогодні прапор побував у 12-ти країнах світу – Австралії, США, Канаді, Ірландії, Великобританії, Португалії, Іспанії, Франції, Люксембурзі, Бельгії, Німеччині та Чехії. Флешмоби, що проводяться у рамках цієї акції, є дуже важливими у контексті об'єднання зусиль навколо деокупації Криму, виявлення солідарності з кримчанами, інформування міжнародної громадськості про порушення прав людини на півострові, а також для об'єднання української та кримськотатарської діаспори, громадян країн заходу у процес звільнення українських територій, окупованих Російською Федерацією. 

Паралельно цій акції по всьому світу проходять заходи, спрямовані на посилення громадянського голосу на підтримку деокупації Криму. Так, наприклад, 10 грудня 2018 року активісти міжнародного руху #LIBERATECRIMEA з Ірландії, Великобританії, Франції, Польщі, Австрії, Латвії, Литви, Естонії, Люксембургу, Бельгії та України провели акцію протесту перед посольством Російської Федерації в Естонській Республіці. Учасники організували перед посольством живий ланцюг і вимагали звільнення Криму, кримського адвоката Еміля Курбедінова, українських політв'язнів і українських військовополонених.

Наступного дня подібна акція пройшла у Ризі. Тоді кілька десятків людей вийшли на мирний пікет з плакатами «#StopRussianAgression», «#FreePoliticalPrisoners», «#LiberateCrimea», «Freedom and Justice for Crimean Tatars», «Україна і Литва разом», «FreeUkrainianPOWs».

У подальшому кількість міст, в яких виходили на мирні акції протесту, збільшувалася. Напередодні 5-ї річниці окупації Криму Росією міжнародний рух #LIBERATECRIMEA виступив із закликом об'єднати зусилля на знак солідарності з Україною, кримськотатарським народом і всім цивілізованим світом, відзначити 5-ту річницю опору окупації Криму демонстраціями та іншими публічними акціями в усьому світі, що закликають до деокупації Криму, відновлення територіальної цілісності України, захисту прав людини в окупованому Криму та реалізації колективних прав кримських татар на своїй Батьківщині. На думку активістів, це буде сильним переконливим посилом політичним лідерам різних країн, України і країни-агресора – Російській Федерації.

Цей заклик не залишився непочутим. У багатьох містах України та світу пройшли акції, присвячені 5-ій річниці окупації Криму. Так, заклик звільнити Крим пролунав у таких містах, як Рига, Таллінн, Порту, Люксембург, Гельсінкі, Брюссель, Прага, Відень, Хемніц, Берлін, Анкара, Стамбул, Київ, Львів, Мелітополь, Генічеськ, Вінниця, Полтава та ін.

Не залишився осторонь і сам Крим. На півострові активісти міжнародного громадянського руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA розклеїли листівки до дня кримського опору російській окупації з написом «Окупація Криму – дорога в нікуди!». Ця акція вже була третьою. Напередодні активісти розклеювали листівки з написами «Рішення водної проблеми півострова – деокупація» і «Міжнародна спільнота ніколи не визнає Крим російським».

Олівер Лооде, один з активістів руху #LIBERATECRIMEA, вважає, що акції, проведені до 5-ої річниці окупації Криму, продемонстрували, що #LIBERATECRIMEA досяг нового рівня розвитку і досконалості.

"Це більше вже не ініціатива кількох самовідданих людей, а скоріше громадянський рух з глобальним охопленням. Я особливо радий, що в цьому році рух #LIBERATECRIMEA зміг залучити більше етнічних українців, як всередині, так і за межами України, до питання деокупації Криму. Це хороша основа, щоб просунути рух далі - через етнічні та національні кордони, до людей всіх національностей, які піклуються про міжнародне право і права людини", - зазначив Олівер Лооде.

На його думку, це буде головною метою #LIBERATECRIMEA в поточному році - перетворити окупацію Криму з кримськотатарської та української проблеми в універсальну.

Крім того, активісти міжнародного руху #LIBERATECRIMEA спільно з Міністерством інформаційної політики України запустили у Києві сітілайтову кампанію, присвячену 5-ій річниці російської агресії проти України, з гаслами «Росія – країна-окупант», «5 років окупації», «5 років опору» та ін. Також, на вулицях Варшави (Польща) з'явилися плакати з хештегом #LIBERATECRIMEA, присвячені 5-ій річниці окупації Криму, з написом «20 лютого 2014 року Росія почала окупацію українського Криму. На яку країну Путін нападе далі?». Таким способом мешканцям і гостям міста нагадали про незаконну окупацію Криму Росією.

Міжнародний рух #LIBERATECRIMEA також веде свою діяльність у культурному напрямі і всіляко підтримує різні ініціативи, пов'язані з Кримом. Так, наприклад, 15 лютого 2019 року у Львівському органному залі за підтримки Кримськотатарського Ресурсного Центру та міжнародного руху #LIBERATECRIMEA відбувся концерт «Відлуння Криму у Львові», присвячений 5-ій річниці окупації Криму. На заході студенти Львівської музичної академії виконали твори композиторів-кримчан, а також тих, які надихалися особливою культурою півострова. До концерту приєдналися близько сотні людей і проявили свою солідарність із Кримом. Дмитро Бурлакін, один з організаторів заходу, вважає, що мова мистецтва часто говорить переконливіше, ніж найгучніші слова.

"Кримськотатарський народ дав світові багато талановитих людей, в тому числі обдарованих музикантів. Мова мистецтва часто говорить переконливіше, ніж найгучніші слова. Зусиллями українських студентів-музикантів ми нагадали Львову про те, що ситуація в Криму не поліпшується і потребує нашої уваги. Ми пам'ятаємо, що Крим залишається частиною України і діємо, щоб справедливість була відновлена", - зазначив Дмитро Бурлакін.

28 лютого у столичному концерт-клубі «Теплий Ламповий» Ліберально-демократична ліга України та Кримськотатарський Ресурсний Центр за підтримки міжнародного руху #LIBERATECRIMEA організували благодійний музичний фестиваль «Songs for Freedom», який також був присвячений 5-ій річниці окупації українського півострова. На заході українська молодь проявила солідарність із політв'язнями Криму і кримськотатарським народом. За підсумками фестивалю було зібрано 10 000 грн. для дітей політв'язнів Криму. Артур Харитонов, президент Ліберально-демократичної ліги України, зазначив, що фестиваль «Songs for Freedom: 2019» був присвячений свободі людини і всієї України. Він додав, що артисти і групи, які виступили на концерті, подарували присутнім не тільки хорошу музику, але і величезне натхнення боротися за свободу далі.

27 грудня 2018 року напередодні старту виборчої кампанії виборів президента України активісти руху #LIBERATECRIMEA запустили кампанію «Кандидат, скажи: чий Крим?». Вона спрямована на моніторинг програм кандидатів у президенти України на наявність плану деокупації Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму, а також реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні.

"Завданнями кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?» є: 1. актуалізація теми деокупації Криму, захисту прав людини на території окупованого півострова і реалізації колективного права кримськотатарського народу в Україні в цьому дуже важливому політичному процесі; 2. виявлення компетенції кандидатів в президенти України, в т.ч. і представників V колони; 3. підвищення інформованості і відповідальності українських виборців щодо Криму під час виборів", - підкреслив Ескендер Барієв, Голова правління КРЦ.

12 лютого 2019 року на конференції активісти, провівши I-й етап моніторингу, заявили, що в програмах більшості кандидатів у президенти України немає чіткого плану деокупації Криму, а згадки про повернення півострова носять неконкретизований характер. У деяких – про Крим взагалі нічого не сказано. 4 березня активісти руху презентували результати II етапу моніторингу і заявили, що в риториці більшості кандидатів питання деокупації Криму фігурує побіжно. За їхніми словами, це питання не входить у топ-5 тем, про які говорять кандидати. За результатами моніторингу активістами був сформований «сірий список», у який увійшли 14 кандидатів, у програмах яких не було згадок про Крим. Згодом низка кандидатів відреагували на заклик руху й озвучили свої позиції щодо Криму. За результатами було сформовано «чорний список», у який увійшли 9 кандидатів у президенти України. Активісти руху мають намір найближчим часом вручити їм «чорні мітки» і продовжувати відслідковувати передвиборну кампанію в Україні та інформувати виборців про вищезазначені питання.

За словами активіста руху #LIBERATECRIMEA, директора Центру зовнішньополітичних досліджень Сергія Пархоменка, кампанія "Кандидате, скажи: чий Крим?" важлива тим, що сприяє поверненню теми окупованого півострова в інформаційне поле. 

"Ми змушуємо говорити про Крим тих осіб, від яких напряму може залежати деокупація півострова - кандидатів на посаду Президента. Якби не ми, більшість політиків замовчала б це питання, обмежившись загальними фразами. Наша мета - змусити політиків бути відповідальними. Якщо не готові, принаймні, говорити про Крим - ідіть з влади і політики геть!" - заявляє Пархоменко.

Активісти руху зазначають, що мають намір і далі проводити різні заходи та акції, регулярно нагадувати про порушення прав людини в Криму й боротися за деокупацію українського півострова ненасильницьким і креативним шляхом. Зокрема, вони повідомляють, що з 16 по 31 березня на КПП «Чонгар» на адміністративному кордоні з окупованим Кримом відбудеться виставка 12 постерів, розроблених у рамках руху, для залучення уваги громадськості до агресії Росії проти України.

На сьогодні тисячі людей по всьому світу приєднуються до міжнародного руху #LIBERATECRIMEA і проявляють свою солідарність із українським та кримськотатарським народами.

Заява української громадськості щодо російської інтервенції до Казахстану

Інтервенція військ Російської Федерації до Казахстану та їх розгортання у чисельності, яка явно виходить за межі декларованої, вже є здійсненним фактом, уможливлює ефективний контроль Російської Федерації над політичною владою, збройними формуваннями та силовими структурами Казахстану.

14 січня 2022

Проблеми якості питної води в окупованому Криму

Поряд з існуючим водним дефіцитом в Криму особливої актуальності набуває проблема якості питної води, яка нерозривно пов’язана із загальним екологічним станом водних ресурсів півострова. Так, за офіційними даними окупаційної влади Криму в 2020 році близько півмільйона його жителів забезпечувалися неякісною питною водою.

11 січня 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за грудень 2021 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за грудень 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 3 обшуки, 2 затримання\утримання, 15 арештів, 2 випадки допитів, опитувань та «розмов» та 6 випадків винесення штрафів. Зафіксовано 51 випадок порушення права на справедливий суд. Відомо про 1 випадок порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

10 січня 2022

Барієв став головою Громадської ради при ДЕСС

У вівторок, 28 грудня, відбулося засідання Громадської ради при Державна служба України з етнополітики та свободи совісті, під час якої Голову Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендера Барієва обрали Головою цієї ради.

6 січня 2022

«Ціна окупації Криму» - 7 067 зафіксованих порушень прав людини

У п’ятницю, 10 грудня у всьому світі відзначається День прав людини – саме цього дня у 1948 році під час третьої сесії Генасамблеї ООН було прийнято Загальну декларацію прав людини. Цей документ на міжнародному рівні проголосив основні громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні права і таким чином встановив їх стандарти. Проте далеко не всі країни дотримуються принципів декларації. Зокрема, після окупації Криму РФ у 2014 році, ситуація з правами людини на півострові постійно погіршується.

6 січня 2022

В окупованому Криму пересихає річка Суук-Су

В окупованому Криму пересихає найдовша річка на Південному березі Криму – Суук-Су. Це відбувається через те, що російська влада пробурила безліч нових свердловин. Про це повідомляють «Крим.Реалії».

6 січня 2022

КРЦ закликає владу застосувати механізм санкцій щодо виконавців, які відвідували окупований Крим

Кримськотатарський Ресурсний Центр підготував листи на ім’я Президента України, Голови Служби безпеки України, Голови Верховної Ради України, Голови Національного банку України із закликом застосувати санкції до понад двох сотень громадян Російської Федерації, а також деяких інших держав, які проводили концертну або іншу публічну діяльність на території тимчасово окупованих Автономної республіки Крим та міста Севастополя, або відвідували півострів у приватних справах з порушенням законодавства України.

19 грудня 2021

Звернення КРЦ щодо оголошення бойкоту Олімпійських і Паралімпійських ігор-2022

6 грудня 2021 року Сполучені Штати Америки заявили про дипломатичний бойкот зимових Олімпійських ігор-2022 та Параолімпійських ігор-2022, які відбудуться в лютому 2022 року в Китаї. США не відправлять своїх офіційних представників до КНР.

13 грудня 2021

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за листопад 2021 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за листопад 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 1 обшук, 53 затримання\утримання, 34 арешти, 53 випадки допитів, опитувань та «розмов», та 39 випадків винесення штрафів. Зафіксовано 88 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 7 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

11 грудня 2021

Заява КРЦ у зв'язку з арештом адвоката Едема Семедляєва

11 листопада 2021 року, «Центральний районний суд Сімферополя» визнав винним адвоката Едема Семедляєва у правопорушенні за статтею 19.3 КоАП РФ (Непідкорення законному розпорядженню співробітника поліції).

12 листопада 2021

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за жовтень 2021 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр презентує аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за жовтень 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 3 обшуки, 73 затримання\утримання, 16 арештів, 73 випадки допитів, опитувань та «розмов», 1 етапування та 40 випадків винесення штрафів. Зафіксовано 47 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 4 випадки порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

11 листопада 2021

Конвенція про захист прав людини і основних свобод кримськотатарською мовою

Кримськотатарський Ресурсний Центр за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні пропонує вашій увазі офіційний переклад Конвенції про захист прав людини і основних свобод кримськотатарською мовою.

10 листопада 2021

Заява КРЦ у зв'язку з вироком фігурантам третьої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір»

29 жовтня 2021 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону ухвалив вирок чотирьом фігурантам так званої третьої бахчисарайської групи «справи Хізб ут-Тахрір», яких затримали російські силовики 11 березня 2020 року.

2 листопада 2021

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 9 місяців 2021 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представив аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 9 місяців 2021 року. За даними організації, за звітний період російські силовики провели 46 обшуків, 238 затримань/утримань і 238 допитів, опитувань і «бесід». Загальна кількість арештів за 9 місяців поточного року становить 147: 25 - нові арешти, 18 - адміністративні арешти, 83 - продовження терміну утримання під вартою, вироки - 22. Зафіксовано 292 випадки порушення права на справедливий суд, 122 - на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я. Також зафіксовано 38 випадків етапування політв'язнів Криму. Штрафи виносили 55 разів.

22 жовтня 2021

Чи може вижити Крим без дніпровської води?

Експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Євген Хлобистов в інтерв'ю телеканалу «Дом» заявив, що Крим зможе вижити без дніпровської води за умови, що розподіл цієї води буде інший, ніж зараз.

19 жовтня 2021

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за вересень 2021 (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за вересень 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 7 обшуків, 67 затримань\утримань, 13 арештів, 67 випадків допитів, опитувань і «бесід», 2 етапування і 25 випадків винесення штрафів. Зафіксовано 4 випадки порушення права на справедливий суд. Відомо про 27 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитися у нашому звіті.

18 жовтня 2021

Окупанти планують пробурити в Криму 36 свердловин: чи вирішить це проблему з дефіцитом води?

«Голова» кримського уряду Юрій Гоцанюк заявив, що у 2021 році окупанти планують пробурити на півострові 36 свердловин на чотирьох водозаборах в рамках комплексного плану щодо забезпечення водопостачання. Та чи справді це допоможе покращити ситуацію з дефіцитом води в Криму? Чи не буде ніяких негативних наслідків після буріння таких свердловин? Відповідь на ці питання надав експерт Кримськотатарського Ресурсного Центр Євген Хлобистов.

11 жовтня 2021

«У заявах окупаційної влади більше піару, ніж спроб реально вирішити проблему» - Хлобистов про завод «Кримський титан»

Експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Євген Хлобистов відреагував на заяву окупантів про створення комплексу щодо вилучення «корисних речовин» з кислотонакопичувача заводу «Кримський титан». Він заявив в інтерв'ю «Крим.Реалії», що у заявах окупаційної влади більше піару, ніж спроб реально вирішити проблему.

8 жовтня 2021

«Поверніть мені тата»

Підтриманий: Посольством Федеративної Республіки Німеччина у Києві

7 жовтня 2021

Представник Меджлісу зустрівся із Головою ДЕСС

У п'ятницю, 10 вересня, Голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу, Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв провів робочу зустріч із головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Оленою Богдан та юристами відомства.

7 жовтня 2021