У середу, 10 квітня, в Українському кризовому медіа-центрі активісти міжнародного руху за звільнення Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA представили низку важливих та гострих питань по темі Криму кандидатам в президенти України в рамках кампанії «Кандидате, скажи: чий Крим?». Питання стосуються теми деокупації Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму, а також реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні.
На початку конференції Ескендер Барієв і Сергій Пархоменко нагадали про результати кампанії і відзначили, що вона привернула увагу кандидатів в президенти України до теми Криму, оскільки низка з них відреагували на заклик руху і озвучили свої позиції з тих чи інших питань.
Сергій Пархоменко розповів, що в рамках кампанії був сформований "сірий список", в який увійшли 14 кандидатів, в програмах яких не було згадок про Крим. Згодом деякі кандидати відреагували на заклик руху і озвучили свої позиції по Криму. За результатами було сформовано "чорний список", в який увійшли 8 кандидатів в президенти.
Ескендер Барієв зазначив, що ця статистика дозволяє говорити про позитивну динаміку.
"Все-таки кандидати заговорили і про Крим, і про кримських татар. Статистика дозволяє говорити про позитивну динаміку, і в цьому плані я сміливо можу говорити про те, що наша кампанія зіграла певну роль", – підкреслив Барієв.
1. Деокупація Криму
Із 14 кандидатів у президенти України, у яких взагалі нічого не було в програмі про Крим, 5 кандидатів відреагували на своїх інформаційних ресурсах і в ЗМІ (Садовий, Купрій, Добродомов, Кармазін, Данилюк), 6 кандидатів відреагували під «тиском» активістів Міжнародного руху #LIBERATECRIMEA і журналістів (Бойко, Мураєв, Вілкул, Ляшко, Петров, Мороз), 3 кандидати так і не відреагували (Каплін, Бондар, Соловйов), а 4 кандидати так і не дали відповідь з ким вони будуть укладати договір (Бойко, Мураєв , Вілкул, Кармазін).
2. Захист прав людини в окупованому Криму
Із 44 кандидатів про захист прав людини на окупованих територіях згадувалося у 8 кандидатів (Наливайченко, О.Шевченко, Ківа, Смешко, Габер, Кривенко, Порошенко, Литвиненко). Із 36 кандидатів у передвиборній риториці відреагували 5 (Гриценко, Садовий, Добродомов, Ю.Тимошенко, Безсмертний)
3. Реалізація колективних прав кримських татар як корінного народу України
Із 44 кандидатів про реалізацію колективних прав кримськотатарського народу згадувалося тільки у 1 кандидата (Кривенко). Із 43 кандидатів на своїх інформаційних ресурсах або в передвиборній риториці відреагували 13 (Гриценко, Садовій (загальна фраза), Добродомов, Ю.Тимошенко, Безсмертний, Наливайченко, Купрій (кримська область і 50% в обласній раді), Смешко, Порошенко, Мороз (після «чорної мітки»), Корнацький (заявив про культурну автономію), Ригованов (загальна фраза), Новак (загальна фраза), а Богословська заявила, що проти національно-територіальної автономії в Криму.
Активісти руху заявили, що підготували низку важливих і гострих питань кандидатам в президенти України, які пройшли до другого туру. Питання розділені на три блоки і стосуються теми деокупації Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму, а також реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні.
І. Деокупація Криму
1. Назвіть п’ять перших практичних кроків, які Ви зробите з кримського питання після інавгурації ?
2. Чи ініціюєте Ви прийняття закону про колабораціонізм/прощення?
3. Чи ініціюєте Ви прийняття закону про скасування вільної економічної зони «Крим»?
4. Чи будуть за Вашої каденції діяти договори з РФ про спільне користування Азовським морем?
ІІ. Захист прав людини в Криму
1. Чи ініціюєте Ви прийняття закону про політичних в’язнів?
2. Яку додаткову державну підтримку Ви готові запропонувати вимушеним переселенцям?
3. Чи ініціюєте Ви ратифікацію Україною Римського Статуту?
4. Яким Ви бачите шлях протидії російським репресіям в Криму?
ІІІ. Реалізація колективних прав кримських татар як корінного народу України
1. Чи ініціюєте Ви зміни у Х розділ Конституції України?
2. Чи будете Ви підтримувати національно-територіальну автономію кримськотатарського народу?
3. Чи ініціюєте Ви прийняття закону про корінні народи України?
4. Чи ініціюєте Ви відновлення історичних топонімів в Криму?
Активісти заявили, що домагатимуться відповідей на ці питання від кандидатів в президенти України, які пройшли до другого туру, оскільки вони входять в компетенцію голови держави і важливі для розуміння подальшої політики Банкової по вищезазначеним темам.
Активісти міжнародного руху #LIBERATECRIMEA заявили, що 11 квітня направлять офіційні листи в штаби кандидатів у президенти України і запустять в електронних ЗМІ ролик з поставленими питаннями. До 18 квітня 2019 року активісти будуть моніторити реакцію кандидата на поставлені питання, а 19 квітня на прес-конференції проінформують громадян України про те як кандидати в президенти відреагували на звернення міжнародного руху #LIBERATECRIMEA.
Міжнародний рух #LIBERATECRIMEA залишає за собою право проводити публічні акції біля адміністрації Президента України, якщо кандидат, який буде обраний Президентом, не відповість на ці питання.
Нагадаємо, що 27 грудня 2018 року напередодні старту виборчої кампанії виборів Президента України активісти міжнародного руху за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA представили кампанію «Кандидате, скажи: чий Крим?». Вона спрямована на моніторинг програм кандидатів у Президенти України на предмет наявності плану деокупації Криму, плану заходів щодо захисту прав людини в окупованому Криму, а також реалізації колективних прав кримськотатарського народу в Україні.
12 лютого на конференції активісти руху, провівши I-й етап моніторингу, заявили, що в програмах більшості кандидатів в Президенти України немає чіткого плану деокупації Криму, а згадки про повернення півострова носять неконкретизований характер. У деяких – про Крим взагалі нічого не було сказано.
4 березня активісти руху представили результати II етапу моніторингу та заявили, що в риториці більшості кандидатів питання деокупації Криму фігурує побіжно. За їх словами, це питання не входить в топ-5 тем, на які говорять кандидати. В результаті моніторингу активістами був сформований "сірий список", в який увійшли 14 кандидатів, в програмах яких не було згадок про Крим. Згодом низка кандидатів відреагували на заклик руху і озвучили свої позиції по Криму. За результатами було сформовано "чорний список", в який увійшли 8 кандидатів в президенти України – Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Олександр Соловйов, Олександр Мороз, Юрій Кармазін, Сергій Каплін, Олег Ляшко, Віктор Бондар. Активісти роздали їм «чорні мітки», завітавши до їх штаб-квартир та на прямі ефіри дебатів.